Київ – Державна антикорупційна програма під загрозою зриву, її гальмують на найвищому рівні, вважають громадські активісти. У відповідь на заяву Президента Віктора Януковича про те, що усі його реформи блокує корупція, активісти звернулися до уряду та Адміністрації Президента з п’ятьма рекомендаціями, як виправити ситуацію. Зокрема, вони пропонують скликати антикорупційний комітет, який не збирався вже близько року.
У зриві боротьби з корупцією громадські організації звинувачують персонально прем’єра Миколу Азарова, міністра юстиції Олександра Лавриновича та виконавчого секретаря антикорупційного комітету при Президенті Андрія Клюєва. За їхніми словами, потрібно негайно скликати антикорупційний комітет при Президентові, який не збирався більше року, і розробити пакет змін до антикорупційної програми.
Нинішня програма дуже «зручна» для звітування, але на практиці вона не діє, переконана програмний директор організації «Наше право» Оксана Ващук. Зокрема, гроші виділяються на започаткування заходів, які і так проводились і проводяться нині. Наприклад, Мінсоцполітики має отримати понад мільйон гривень на створення гарячих ліній для повідомлень про випадки корупції, але ці лінії й без того давно існують, зауважує Ващук. Із протидією уже реальним фактам корупції ще гірше.
«Багато ви знаєте державних службовців, скажімо, із вищих органів влади, яких притягнули до відповідальності за корупційні правопорушення? Я, наприклад, жодного. Але ж статистику дуже гарну показують правоохоронні органи, кажуть: тисячі держслужбовців притягнуто. Кого? Сільських голів, юрисконсультів жеків…», – обурюється Оксана Ващук.
На боротьбу з корупцією загалом заплановано близько 820 мільйонів гривень, говорить очільник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара. Однак, на його думку, насправді це може бути значно дешевше. «Перше – технічні речі: ми повинні вивести в онлайн рішення, які ухвалює влада. Це вимагає бюджету близько ста мільйонів гривень, – зазначає він. – Крок другий – створити нормальне бюро антикорупційних розслідувань – за аналогом Польщі, Латвії, Литви. Двохсот мільйонів теж буде достатньо. І сто мільйонів треба вкласти в людей».
Антикорупційний комітет дійсно не збирався рік, але робота триває – Кінах
На розширеному засіданні Кабміну наприкінці лютого Віктор Янукович заявив, що оцінки збитків для державного бюджету від корупції становлять щонайменше 20 мільярдів гривень щорічно.
Національний антикорупційний комітет при Президентові дійсно збирався на початку минулого року, визнає його учасник, депутат-регіонал Анатолій Кінах. Однак, за його словами, тоді вони започаткували багато заходів, які зараз виконуються. Тому наступне засідання, з урахуванням підготовчих робіт, відбудеться у другому кварталі цього року, прогнозує політик.
«За підтримки Президента, ми плануємо створити при Національному комітеті громадську раду, куди увійдуть представники громадських об’єднань, експерти, аналітики – з тим, щоб зміцнити комунікацію з громадськістю в такому важливому питанні, як протидія корупції», – зазначає Кінах.
Громадські активісти пікетували у середу Адміністрацію Президента і Кабмін з вимогою припинити гальмування антикорупційних реформ. Демонструючи бажання достукатися до уряду, учасники акції спробували підняти своє звернення безпосередньо «на рівень» зали засідань Кабміну… на повітряних кульках.
У зриві боротьби з корупцією громадські організації звинувачують персонально прем’єра Миколу Азарова, міністра юстиції Олександра Лавриновича та виконавчого секретаря антикорупційного комітету при Президенті Андрія Клюєва. За їхніми словами, потрібно негайно скликати антикорупційний комітет при Президентові, який не збирався більше року, і розробити пакет змін до антикорупційної програми.
Нинішня програма дуже «зручна» для звітування, але на практиці вона не діє, переконана програмний директор організації «Наше право» Оксана Ващук. Зокрема, гроші виділяються на започаткування заходів, які і так проводились і проводяться нині. Наприклад, Мінсоцполітики має отримати понад мільйон гривень на створення гарячих ліній для повідомлень про випадки корупції, але ці лінії й без того давно існують, зауважує Ващук. Із протидією уже реальним фактам корупції ще гірше.
«Багато ви знаєте державних службовців, скажімо, із вищих органів влади, яких притягнули до відповідальності за корупційні правопорушення? Я, наприклад, жодного. Але ж статистику дуже гарну показують правоохоронні органи, кажуть: тисячі держслужбовців притягнуто. Кого? Сільських голів, юрисконсультів жеків…», – обурюється Оксана Ващук.
На боротьбу з корупцією загалом заплановано близько 820 мільйонів гривень, говорить очільник представництва Transparency International в Україні Олексій Хмара. Однак, на його думку, насправді це може бути значно дешевше. «Перше – технічні речі: ми повинні вивести в онлайн рішення, які ухвалює влада. Це вимагає бюджету близько ста мільйонів гривень, – зазначає він. – Крок другий – створити нормальне бюро антикорупційних розслідувань – за аналогом Польщі, Латвії, Литви. Двохсот мільйонів теж буде достатньо. І сто мільйонів треба вкласти в людей».
Антикорупційний комітет дійсно не збирався рік, але робота триває – Кінах
На розширеному засіданні Кабміну наприкінці лютого Віктор Янукович заявив, що оцінки збитків для державного бюджету від корупції становлять щонайменше 20 мільярдів гривень щорічно.
Національний антикорупційний комітет при Президентові дійсно збирався на початку минулого року, визнає його учасник, депутат-регіонал Анатолій Кінах. Однак, за його словами, тоді вони започаткували багато заходів, які зараз виконуються. Тому наступне засідання, з урахуванням підготовчих робіт, відбудеться у другому кварталі цього року, прогнозує політик.
«За підтримки Президента, ми плануємо створити при Національному комітеті громадську раду, куди увійдуть представники громадських об’єднань, експерти, аналітики – з тим, щоб зміцнити комунікацію з громадськістю в такому важливому питанні, як протидія корупції», – зазначає Кінах.
Громадські активісти пікетували у середу Адміністрацію Президента і Кабмін з вимогою припинити гальмування антикорупційних реформ. Демонструючи бажання достукатися до уряду, учасники акції спробували підняти своє звернення безпосередньо «на рівень» зали засідань Кабміну… на повітряних кульках.
