Київ – 29 березня має відбутися урочисте відкриття Одеського нафтопереробного заводу. Про це заявив міністр енергетики і вугільної промисловості Едуард Ставицький. Експерти ж не вірять, що НПЗ і справді зараз запрацює, оскільки і досі не зрозуміло, яким чином туди постачатиметься нафта. Представники ж опозиції говорять, що купівля цього заводу групою СЄПЕК може бути «ширмою для використання корупційних схем».
На початку березня компанія «Лукойл» і група СЄПЕК, наступниця групи компаній «Газ Україна», яку пов’язують із родиною Януковича, уклали угоду про купівлю-продаж Одеського НПЗ. Завод був зупинений у жовтні 2010 року через економічну ситуацію та зміну схеми поставок нафти. Тоді Україна почала використовувати нафтопровід «Одеса-Броди» в аверсному напрямку, з Одеси до Бродів, для поставок нафти із Венесуели до Білорусі. Відповідно, «Лукойл» втратив можливість отримувати російську нафту із Бродів до Одеси. Як наслідок, завод зупинився.
Наразі є дві можливості постачання нафти на Одеський НПЗ, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
«У нас є дві технічні можливості постачати нафту на Одеський НПЗ, – каже він. – Морським шляхом та сухопутною частиною через «Транснафту». Я говорю про технічні можливості з боку держави. А яка там вигода, це не моє питання. Я регулятор. Я повинен зробити такі умови, щоб було вигідним для інвесторів працювати у нашій державі».
Запуск НПЗ буде урочистим, але завод не запрацює – експерт
Утім, на переконання директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, наразі ці два шляхи виглядають малоймовірними.
«Постачання нафти морським шляхом є надто невигідним, – наголошує Сергій Куюн. – Це майже на 25, а за деякими оцінками, майже на 40 доларів за тонну дорожче, ніж по трубі «Укртранснафти». Міністр сказав, що він зацікавлений у роботі підприємства. Але він не каже, чому «Укртранснафта» не хоче транспортувати нафту в Одесу».
Одеський НПЗ не запрацює 29 березня, переконаний президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук.
«На заводі відсутній достатній запас нафти. Немає ні нафти, ні контрактів на її постачання, – зазначає Косянчук. – Для того, щоб завод працював, потрібно мати запаси нафти на кожен день у середньому від 4 до 8 тисяч тонн. Це ми кажемо про добову переробку, але ми повинні мати у резервуарах запас хоча б на два тижні. Тобто, якщо там щось і відбудеться, то це буде чиста показуха – переріжуть стрічку, зроблять гарні коментарі, всі поїдуть і все відключиться до наступного разу».
Завод купували для брудних схем?
Теоретично нафту на Одеський НПЗ можна постачати і морем, і через систему «Придніпровських магістральних нафтопроводів», розповідає Леонід Косянчук. Проте на практиці це виглядає проблематично, і для цього потрібен час.
«Можна розвернути «Одеса-Броди» у реверсному режимі, але для цього потрібен графік російської «Транснафти». Такого графіку на сьогодні не існує, – наголошує Косянчук. – Іншого шляху немає. Трубопровід, по якому постачалася нафта на Кременчук, заблокований «Транснафтою» Російської Федерації тому, що група «Приват» залишила без власності суб’єкта Російської Федерації – Татарстан. Допоки це питання не буде вирішене, цей трубопровід відкритий не буде».
На думку ж члена парламентського комітету з питань ПЕК Ігоря Васюника, купівля Одеського НПЗ може бути ширмою для легалізації контрабандних нафтопродуктів, або ж фальсифікату. І для реалізації цієї схеми існує кілька шляхів, зазначає Васюник.
«Я не вірю, що підприємство було куплено з метою його модернізації чи запуску, – наголошує Васюник в інтерв’ю Радіо Свобода. – Це черговий привід для якихось брудних схем. Перший варіант такий, що туди нічого не буде постачатися і нічого не буде перероблятися, лише на НПЗ штампуватимуться документи. Другий варіант – можливо, туди постачатиметься просто бензин. Третій варіант – постачається нафта, а бензин реалізується контрабандним шляхом, у черговий раз без сплати податків, а за документами буде, що нібито щось завозиться і нібито щось вивозиться, зовсім інші компоненти».
СЄПЕК хоче пільг
Ще одним варіантом рентабельності Одеського НПЗ, на думку Леоніда Косянчука, може бути запровадження мит на імпортний бензин та постачання на завод української нафти.
Останнім шляхом для прибутковості НПЗ може стати велике державне замовлення. Прем’єр Микола Азаров і віце-прем’єр Олександр Вілкул в унісон заявили про необхідність відновити випуск в Україні бітуму – продукту, який використовується при дорожніх роботах. Джерела у Міненерго стверджують, що у СЄПЕК розраховують на отримання усіх можливих державних пільг для Одеського НПЗ. Це і мито на імпортні нафтопродукти, і контракт на виготовлення бітуму для держави, і звільнення від сплати мита при ввезені нафти.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
На початку березня компанія «Лукойл» і група СЄПЕК, наступниця групи компаній «Газ Україна», яку пов’язують із родиною Януковича, уклали угоду про купівлю-продаж Одеського НПЗ. Завод був зупинений у жовтні 2010 року через економічну ситуацію та зміну схеми поставок нафти. Тоді Україна почала використовувати нафтопровід «Одеса-Броди» в аверсному напрямку, з Одеси до Бродів, для поставок нафти із Венесуели до Білорусі. Відповідно, «Лукойл» втратив можливість отримувати російську нафту із Бродів до Одеси. Як наслідок, завод зупинився.
Наразі є дві можливості постачання нафти на Одеський НПЗ, заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
«У нас є дві технічні можливості постачати нафту на Одеський НПЗ, – каже він. – Морським шляхом та сухопутною частиною через «Транснафту». Я говорю про технічні можливості з боку держави. А яка там вигода, це не моє питання. Я регулятор. Я повинен зробити такі умови, щоб було вигідним для інвесторів працювати у нашій державі».
Запуск НПЗ буде урочистим, але завод не запрацює – експерт
Утім, на переконання директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна, наразі ці два шляхи виглядають малоймовірними.
«Постачання нафти морським шляхом є надто невигідним, – наголошує Сергій Куюн. – Це майже на 25, а за деякими оцінками, майже на 40 доларів за тонну дорожче, ніж по трубі «Укртранснафти». Міністр сказав, що він зацікавлений у роботі підприємства. Але він не каже, чому «Укртранснафта» не хоче транспортувати нафту в Одесу».
Одеський НПЗ не запрацює 29 березня, переконаний президент асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів» Леонід Косянчук.
На заводі відсутній достатній запас нафти. Немає ні нафти, ні контрактів на її постачанняЛеонід Косянчук
«На заводі відсутній достатній запас нафти. Немає ні нафти, ні контрактів на її постачання, – зазначає Косянчук. – Для того, щоб завод працював, потрібно мати запаси нафти на кожен день у середньому від 4 до 8 тисяч тонн. Це ми кажемо про добову переробку, але ми повинні мати у резервуарах запас хоча б на два тижні. Тобто, якщо там щось і відбудеться, то це буде чиста показуха – переріжуть стрічку, зроблять гарні коментарі, всі поїдуть і все відключиться до наступного разу».
Завод купували для брудних схем?
Теоретично нафту на Одеський НПЗ можна постачати і морем, і через систему «Придніпровських магістральних нафтопроводів», розповідає Леонід Косянчук. Проте на практиці це виглядає проблематично, і для цього потрібен час.
Трубопровід, по якому постачалася нафта на Кременчук, заблокований «Транснафтою» Російської ФедераціїЛеонід Косянчук
«Можна розвернути «Одеса-Броди» у реверсному режимі, але для цього потрібен графік російської «Транснафти». Такого графіку на сьогодні не існує, – наголошує Косянчук. – Іншого шляху немає. Трубопровід, по якому постачалася нафта на Кременчук, заблокований «Транснафтою» Російської Федерації тому, що група «Приват» залишила без власності суб’єкта Російської Федерації – Татарстан. Допоки це питання не буде вирішене, цей трубопровід відкритий не буде».
На думку ж члена парламентського комітету з питань ПЕК Ігоря Васюника, купівля Одеського НПЗ може бути ширмою для легалізації контрабандних нафтопродуктів, або ж фальсифікату. І для реалізації цієї схеми існує кілька шляхів, зазначає Васюник.
Не вірю, що підприємство було куплено з метою його модернізації чи запускуІгор Васюник
«Я не вірю, що підприємство було куплено з метою його модернізації чи запуску, – наголошує Васюник в інтерв’ю Радіо Свобода. – Це черговий привід для якихось брудних схем. Перший варіант такий, що туди нічого не буде постачатися і нічого не буде перероблятися, лише на НПЗ штампуватимуться документи. Другий варіант – можливо, туди постачатиметься просто бензин. Третій варіант – постачається нафта, а бензин реалізується контрабандним шляхом, у черговий раз без сплати податків, а за документами буде, що нібито щось завозиться і нібито щось вивозиться, зовсім інші компоненти».
СЄПЕК хоче пільг
Ще одним варіантом рентабельності Одеського НПЗ, на думку Леоніда Косянчука, може бути запровадження мит на імпортний бензин та постачання на завод української нафти.
Останнім шляхом для прибутковості НПЗ може стати велике державне замовлення. Прем’єр Микола Азаров і віце-прем’єр Олександр Вілкул в унісон заявили про необхідність відновити випуск в Україні бітуму – продукту, який використовується при дорожніх роботах. Джерела у Міненерго стверджують, що у СЄПЕК розраховують на отримання усіх можливих державних пільг для Одеського НПЗ. Це і мито на імпортні нафтопродукти, і контракт на виготовлення бітуму для держави, і звільнення від сплати мита при ввезені нафти.
«Енергетична Свобода» – це спільний проект Радіо Свобода та Інституту енергетичних стратегій. Ставте свої питання у режимі коментарів, а також на нашій сторінці у мережі Facebook і отримайте відповіді експертів. Також пропонуйте теми, які для Вас є цікавими.
