Цими днями у Сент-Луїсі відбувається фінал міжнародних змагань юних інженерів-творців роботів.
З 1992 року, організація «За натхнення та визнання науки та технології» проводить змагання старшокласників, які з часом стали міжнародними. Цього року, участь у відбіркових конкурсах взяло понад дві з половиної тисячі команд з усього світу. Загалом вони розіграють між собою 16 мільйонів доларів у вигляді стипендій. Відбіркові змагання юних інженерів проходили нещодавно у Вашингтоні.
Пристрасті вирують як під час серйозного спортивного змагання. Але самі підлітки залишаються за лаштунками полю битви.
Бої ведуть роботи, яких вони збудували. Метод боротьби може бути будь-який – кидання фрисбі, блокування опонента, видряпування на башту.
Понад 50 тисяч учнів зі всього світу беруть участь у цьогорічному змаганні.
Ґуєрме Ліма представляє команду «Бразильські машини»:
«Мати таку можливість – приїхати в США і змагатися тут. Це – неймовірне».
Але під час цього змагання важливим є також і командний дух, говорить Шакед Кейдар з ізраїльської команди «Громовержці»:
«У нас є друзі – команда зі США. Вони минулого року приїжджали до нас в Ізраїль і ми їх приймали. Тут наші команди розташовані поруч. Вони допомагають нам. Вони – класні».
Наставник «громовержців» Ілай Барак говорить, що це змагання – не лише перевірка на вміння будувати роботів:
«Усі думають, що це лише про роботів. Але насправді ми будуємо людей. Основна ідея полягає у визначенні пріоритетів, прийнятті рішень – що робити, а від чого відмовитися. Це дуже повчальний досвід для дітей».
А на змагальному майданчику три команди формують альянс – червоний чи блакитний – і ці альянси змінюються під час проведення матчів. Колишні союзники стають опонентами – крок, який розвиває справжні спортивні якості.
Взяти участь у цих змаганнях не легко. Учні мають всього шість тижнів, аби спроектувати, запрограмувати та збудувати своїх роботів.
Минулого року ці змагання виграла місцева команда – «Тигрячий прайд» – зі школи Вудро Вільсона у Вашингтоні. Цілий рік вони важко працювали, аби захистити свій титул.
Кожна команда отримує однаковий набір компонентів. Решта – за учнями.
«Раніше я ледве знав, що таке вивертка. Навіть не знав, що таке болти та гайки. А тепер я мушу все це використовувати, аби втілити свої ідеї в життя, - сказав учень з США Сохраб Пасікані.
Наставник іншої американської команди Джеф Вітцел говорить, що школярі мусять використовувати знання з математики, точних наук та творчий підхід:
«Я почуваюся щасливим, коли бачу, як діти радіють, коли вони мали складну проблему, але вони працювали і змогли її розв’язати, знайти вирішення».
Наставник «громовержців» Ілай Барак говорить, що це змагання – не лише перевірка на вміння будувати роботів:
Ці змагання роблять науку та технології привабливими та цікавими для дітей.
Ларіса Саймон закликає до участі більшої кількості дівчат у змаганнях:
«Я люблю вчити про механіку та роботів. Але я вважаю, що це важливо, аби особливо дівчата більше залучалися до інженерії».
Тиграм зі школи Вудро Вільсона під час цих змагань не вдалося захистити свій титул. Але, каже Сохраб, ще не все втрачено:
«Ми все це заберемо до школи та зачекаємо до наступних змагань».
Перемогу цього разу святкують іноземці. Обидві команди - бразильські машини та ізраїльські громовержці – кваліфікувалися на міжнародний чемпіонат і тепер змагаються у Сент-Луїсі.
З 1992 року, організація «За натхнення та визнання науки та технології» проводить змагання старшокласників, які з часом стали міжнародними. Цього року, участь у відбіркових конкурсах взяло понад дві з половиної тисячі команд з усього світу. Загалом вони розіграють між собою 16 мільйонів доларів у вигляді стипендій. Відбіркові змагання юних інженерів проходили нещодавно у Вашингтоні.
Пристрасті вирують як під час серйозного спортивного змагання. Але самі підлітки залишаються за лаштунками полю битви.
Бої ведуть роботи, яких вони збудували. Метод боротьби може бути будь-який – кидання фрисбі, блокування опонента, видряпування на башту.
Понад 50 тисяч учнів зі всього світу беруть участь у цьогорічному змаганні.
Ґуєрме Ліма представляє команду «Бразильські машини»:
«Мати таку можливість – приїхати в США і змагатися тут. Це – неймовірне».
Але під час цього змагання важливим є також і командний дух, говорить Шакед Кейдар з ізраїльської команди «Громовержці»:
«У нас є друзі – команда зі США. Вони минулого року приїжджали до нас в Ізраїль і ми їх приймали. Тут наші команди розташовані поруч. Вони допомагають нам. Вони – класні».
Наставник «громовержців» Ілай Барак говорить, що це змагання – не лише перевірка на вміння будувати роботів:
«Усі думають, що це лише про роботів. Але насправді ми будуємо людей. Основна ідея полягає у визначенні пріоритетів, прийнятті рішень – що робити, а від чого відмовитися. Це дуже повчальний досвід для дітей».
Усі думають, що це лише про роботів. Але насправді ми будуємо людей. Основна ідея полягає у визначенні пріоритетів, прийнятті рішень – що робити, а від чого відмовитися. Це дуже повчальний досвід для дітейІлай Барак, наставник «громовержців»
Взяти участь у цих змаганнях не легко. Учні мають всього шість тижнів, аби спроектувати, запрограмувати та збудувати своїх роботів.
Минулого року ці змагання виграла місцева команда – «Тигрячий прайд» – зі школи Вудро Вільсона у Вашингтоні. Цілий рік вони важко працювали, аби захистити свій титул.
Кожна команда отримує однаковий набір компонентів. Решта – за учнями.
«Раніше я ледве знав, що таке вивертка. Навіть не знав, що таке болти та гайки. А тепер я мушу все це використовувати, аби втілити свої ідеї в життя, - сказав учень з США Сохраб Пасікані.
Наставник іншої американської команди Джеф Вітцел говорить, що школярі мусять використовувати знання з математики, точних наук та творчий підхід:
«Я почуваюся щасливим, коли бачу, як діти радіють, коли вони мали складну проблему, але вони працювали і змогли її розв’язати, знайти вирішення».
Наставник «громовержців» Ілай Барак говорить, що це змагання – не лише перевірка на вміння будувати роботів:
Ці змагання роблять науку та технології привабливими та цікавими для дітей.
Ларіса Саймон закликає до участі більшої кількості дівчат у змаганнях:
«Я люблю вчити про механіку та роботів. Але я вважаю, що це важливо, аби особливо дівчата більше залучалися до інженерії».
Тиграм зі школи Вудро Вільсона під час цих змагань не вдалося захистити свій титул. Але, каже Сохраб, ще не все втрачено:
«Ми все це заберемо до школи та зачекаємо до наступних змагань».
Перемогу цього разу святкують іноземці. Обидві команди - бразильські машини та ізраїльські громовержці – кваліфікувалися на міжнародний чемпіонат і тепер змагаються у Сент-Луїсі.