Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
1/20Українські політв'язні під час роботи на кам'яному кар'єрі, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/20Параска Мартинюк (з піднятою рукою) під час роботи в таборах, 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/20Табірне весілля, 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/20Параска Мартинюк (перша зліва), 1955 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/20Василина Бугай із чоловіком Іваном Васильовичем (праворуч), 1956 рік (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/20Євген Грицяк, один із організаторів Норильського повстання (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/20Фото вишивок, котрі з 1999 року зберігаються у фондах Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів. Автор робіт – Анна Хом’як, народилась 1921 року в селі Лопушно Лановецького району Тернопільської області. Роботи вишиті в Норильську в 1948 році (фото з Архіву Центру досліджень визвольного руху)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/20Це схема 3-го чоловічого табору, як він виглядав 4 серпня 1953 року, під час розстрілу зони. Учасник повстання Олександр Валюмс (Латвія) зарисував ці схеми і розповів, рухаючи олівцем, як в табір вривалися вантажівки з солдатами і по яких бараках вони відкривали вогонь (фото надане кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/20Подруги Стефа Коваль і Ганна Мазепа, 6-й жіночий табір, активні учасниці голодувань і повстання під гаслом «Свобода або смерть» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/20Бронюс Златку (Литва), активний учасник повстання у 5-й зоні, зараз – керівник організації колишніх політв’язнів «Норильські вітязі» (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/20Ганна Мазепа, одна з керівників повстання у 6-му жіночому таборі та Микола Юречко, один із організаторів (із 1947 року) в таборах ОУЗ (Організації українців Заполяр’я), учасник повстання в 4-му таборі (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/20Олександр Петрич, учасник подій у 3-й зоні, які він описав у своїй поемі про Норильське повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/20Ніна Петрич, дружина Олександра Петрича, активістка 6-ї зони, єдиного жіночого табору в Норильську (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
16/20Петро Саранчук, 3-я чоловіча зона, 28 років каторжних робіт, учасник повстання (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
17/20Анастасія Тарневська, учасниця повстання в 6-му жіночому таборі, героїня документального фільму «Щаслива Настуня» режисера Михайла Ткачука (фотографії надані кіностудією «Заповіт»)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
18/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
19/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
20/20Фрагменти пам’ятника в’язням Норильська під горою Шмідта (фотографії Миколи Хрієнка)
Норильське повстання – велике заворушення в «державному особливо режимному таборі» влітку 1953 року, організоване політв’язнями. Дії понад 20 тисяч ув’язнених поєднали всі відомі форми протесту: повстання, страйк і голодування. Вони висунули низку вимог не тільки керівникам табору, а й загалом Москві. У поєднанні із повстанням у Воркуті Норильське повстання історики вважають таким, що підірвало основи таборової репресивної системи СРСР.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Наукова конференція, присвячена 60-річчю Норильського повстання, відбулася у вівторок у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Науковці аналізували першу масову акцію непокори в’язнів радянських таборів. У Івано-Франківську зібралися тому, що у Снятинському районі живе один із організаторів повстання Євген Грицяк. Учасники конференції наголошували на важливості ненасильницьких методів боротьби і в сучасній Україні.
87-річний Євген Грицяк приїхав зі села Устя Снятинського району, де живе з донькою, онуком і їхніми родинами. Згадує події Норильського повстання, наче і не минуло 60 років. Тоді доведені до відчаю нелюдськими умовами життя і праці майже 20 тисяч політв’язнів повстали. Першим був Норильськ, де протягом 70 днів вони відстоювали людську гідність. Норильськ, потім Воркута і Кінгір, за словами одного з керівників Норильського повстання, «сполошили большевицьке командування» і змусили до змін. Політв’язні вимагали не лише скорочення робочого дня, дозволів на листування і побачення, а й припинення тортур. Вони висунули політичні вимоги, включно з переглядом особових справ.
Суспільство все було пройняте страхом. Одні одних боялися, ніхто не знав, кому вірити, кому не вірити, на кого настукають
Євген Грицяк
Євген Грицяк
«Від нас пішов початок. Чому? Бо ми подолали страх, – розповідає Євген Грицяк. – Ви знаєте, то суспільство все було пройняте страхом. Одні одних боялися, ніхто не знав, кому вірити, кому не вірити, на кого настукають – і пішов, пропала людина. Це був дуже великий страх. Було, що голого чоловіка, що запротестував, не хотів іти на роботу, якісь мав причини, то його голого вигнали на сніг, за вахту, за ворота. І там конвой кинув його на сніг. Ну якщо один їх так страхав непослух, а як нас було п’ять тисяч! Першого липня розстріляли п’яту зону, вона від нас у трьох кілометрах була. Ми чули ту стрільбу, а нам не видно було, бо ми так у видолинці такій наш лагер був. І ми вже знали, що їх постріляли і будуть нас стріляти».
Від теми українства – до теми ненасильницьких методів боротьби
Табір, в якому очолював повстання Євген Грицяк, був єдиним, де обійшлося без кровопролиття. Згодом він написав книгу про Норильське повстання.
А кінорежисер Михайло Ткачук, лауреат Шевченківської премії, премії імені Василя Стуса, 10 років тому почав знімати фільм про це повстання. І саме тоді закцентував увагу на тому, що серед повсталих 70 відсотків були українці. Він зізнається, що тоді найбільше його цікавила тема українства. А зараз бачить інші акценти.
Суспільство зараз наелектризоване. Інколи здається, що навіть влада провокує на якийсь зрив
Михайло Ткачук
«Справа в тім, що я якось відійшов від цієї теми, а зараз ми до неї підходимо під зовсім іншим кутом. Нас цікавлять зараз ненасильницькі методи боротьби. Суспільство зараз наелектризоване, ми всі відчуваємо це.. І нам треба знайти вихід. Інколи здається, що навіть влада провокує на якийсь зрив, розумієте? Ні, можна йти методом Махатма Ганді. Особливо це може провести молодь, яка може йти спокійно, піднявши голову. І якщо буде це велика маса, нормальна маса, розумна, а не просто маса, тоді ми зможемо протидіяти тій владі», – говорить Михайло Ткачук.
Історія як привід до міркувань про сьогодення
Історію потрібно знати задля сьогоднішнього дня, вважає письменник Юрій Андрухович, який був модератором конференції. Він каже, що мав на це кілька причин: давнє знайомство з кінорежисером Михайлом Ткачуком, який зробив фільм про Норильське повстання і бажання особисто познайомитися з Євгеном Грицяком.
«Тут, на мій погляд, страшенно важлива подія історична, страшенно важлива атмосфера сьогоднішня, в якій нам треба щось з цим робити. І тут є такий шанс поміркувати про це», – каже Юрій Андрухович.
Серед учасників конференції 25-річний Тарас Романюк – онук Євгена Грицяка. За фахом він історик, дипломну роботу писав про повстання в таборах ГУЛАГу – Норильському, Кінгірському, Воркутинському.
«Як історик можу сказати, що це дійсно маловідомо. І на даний момент не бачу, щоб молодь дуже активно цікавилася цим питанням», – каже онук керівника Норильського повстання.
Конференцією в Івано-Франківську розпочинається всеукраїнський тур університетськими містами. Наступна конференція запланована у Києво-Могилянській академії.
Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.
