Львів – Більше ніж 120 картин відомого українського художника зі Слобожанщини Сергія Васильківського вперше представлені у Національному музеї у Львові. Водночас десятки картин митця Івана Труша зі Львова презентуються у Харківському художньому музеї. Обмін творами поміж музеями відбувається у рамках проекту «Музей-гість».
Іван Труш і Сергій Васильківський творили приблизно в один період, під кінець 19-го = на початку 20-го століття. Один – у Львові, другий – на Слобожанщині. Васильківський був послідовником російської живописної школи, а Труш – західноєвропейської. Митці ніколи у житті не перетинались, не листувались, хоча знали один про одного. Обоє були майстрами пейзажу і талановитими живописцями, відчували колір і гармонію.
У Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького у колекції є лише три роботи Сергія Васильківського. Художник створив 3500 картин, половину з них заповів Харківському художньому музею, але збереглась лише третина його робіт, інші пропали у роки Другої світової війни. Цікаво, що у 1940 році картини галицьких художників, зокрема й Івана Труша, експонувались у Харкові. Однак через бомбардування їх вивезли у київську Лавру і доля полотен донині невідома. Як припускають мистецтвознавці, картини могли вивезли у Німеччину.
Українські музеї мають активніше співпрацювати
Культуролог, голова Асоціації музеїв і галерей Західного регіону Зеновій Мазурик вважає, що представлення художників з різних регіонів демонструє багатство українського культурного різноманіття. За його словами, важливо розвивати співпрацю між українськими музеями, щоб краще розуміти українську культуру, а відтак варто продовжити мистецький діалог після Труша і Васильківського.
«Львівські музеї співпрацюють з польськими музеями значно активніше, і в цьому заслуга передусім наших сусідів, які популяризують свою культуру, мають більше ресурсів і акцентують увагу на спільній культурній спадщині. Нам вартує продовжувати обміни між українськими музеями, може бути багато діалогів міжрегіональних. Кожен для себе тут знайде Васильківського», – наголосив Зеновій Мазурик.
Львів’яни з захопленням оглядали картини Сергія Васильківського, його неповторні пейзажі Слобожанщини, європейські мотиви. Адже художник з 1886 до 1888 років мандрував Європою і після поїздки розвивав пейзажний жанр в українському мистецтві.
Любив подорожувати й український митець-імпресіоніст Іван Труш. Тому, дивлячись на твори Сергія Васильківського, дехто мимоволі порівнював його з Трушем, хоча це цілком різні художники. Васильківський здобував освіту в малярські студії в Петербурзькій академії, а Труш навчався у Краківській школі мистецтв. Обоє були неповторними українськими митцями.
Директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна зауважила, що для багатьох харків’ян представлення 80 робіт галицького художника Івана Труша стало відкриттям. Зрештою, як і для львів’ян полотна Сергія Васильківського.
Іван Труш і Сергій Васильківський творили приблизно в один період, під кінець 19-го = на початку 20-го століття. Один – у Львові, другий – на Слобожанщині. Васильківський був послідовником російської живописної школи, а Труш – західноєвропейської. Митці ніколи у житті не перетинались, не листувались, хоча знали один про одного. Обоє були майстрами пейзажу і талановитими живописцями, відчували колір і гармонію.
У Львівському національному музеї імені Андрея Шептицького у колекції є лише три роботи Сергія Васильківського. Художник створив 3500 картин, половину з них заповів Харківському художньому музею, але збереглась лише третина його робіт, інші пропали у роки Другої світової війни. Цікаво, що у 1940 році картини галицьких художників, зокрема й Івана Труша, експонувались у Харкові. Однак через бомбардування їх вивезли у київську Лавру і доля полотен донині невідома. Як припускають мистецтвознавці, картини могли вивезли у Німеччину.
Українські музеї мають активніше співпрацювати
Культуролог, голова Асоціації музеїв і галерей Західного регіону Зеновій Мазурик вважає, що представлення художників з різних регіонів демонструє багатство українського культурного різноманіття. За його словами, важливо розвивати співпрацю між українськими музеями, щоб краще розуміти українську культуру, а відтак варто продовжити мистецький діалог після Труша і Васильківського.
«Львівські музеї співпрацюють з польськими музеями значно активніше, і в цьому заслуга передусім наших сусідів, які популяризують свою культуру, мають більше ресурсів і акцентують увагу на спільній культурній спадщині. Нам вартує продовжувати обміни між українськими музеями, може бути багато діалогів міжрегіональних. Кожен для себе тут знайде Васильківського», – наголосив Зеновій Мазурик.
Львів’яни з захопленням оглядали картини Сергія Васильківського, його неповторні пейзажі Слобожанщини, європейські мотиви. Адже художник з 1886 до 1888 років мандрував Європою і після поїздки розвивав пейзажний жанр в українському мистецтві.
Любив подорожувати й український митець-імпресіоніст Іван Труш. Тому, дивлячись на твори Сергія Васильківського, дехто мимоволі порівнював його з Трушем, хоча це цілком різні художники. Васильківський здобував освіту в малярські студії в Петербурзькій академії, а Труш навчався у Краківській школі мистецтв. Обоє були неповторними українськими митцями.
Директор Харківського художнього музею Валентина Мизгіна зауважила, що для багатьох харків’ян представлення 80 робіт галицького художника Івана Труша стало відкриттям. Зрештою, як і для львів’ян полотна Сергія Васильківського.
