Львів – Третього червня минає 150 років від дня народження президента Західноукраїнської народної республіки Євгена Петрушевича. У 2002 році останки видатного громадського діяча були перепоховані з берлінського цвинтаря на Личаківське кладовище. Науковці наголошують, що донині належно не досліджені всі архіви, пов’язані з іменем Євгена Петрушевича.
Молитва, кілька коротких промов, зокрема мера і голови Львівської ОДА, покладання квітів до могили президента ЗУНР – такий сценарій вшанування 150-річчя президента ЗУРН Євгена Петрушевича тривав півгодини.
11 років тому останки Євгена Петрушевича перепоховали на Личаківському цвинтарі у каплиці, яку спорудив для своєї родини підприємець, але дізнавшись, що на тому місці створюють меморіал українських героїв, чоловік просто подарував склеп для перепоховання президента ЗУНР. За цей час не відремонтовані сходи до каплиці, довкола болото, тобто територія не впорядкована.
Замість пам’ятника – літній майданчик
Громадський діяч Всеволод Іськів зазначив у коментарі Радіо Свобода, що ювілей Євгена Петрушевича вшанували формально.
«Цю каплицю вже давно потрібно реставрувати. Я розумію, що це потребує якихось грошей. Але дуже вже скромно обходимо ювілей такої визначної історичної особи. Навіть не можемо підмазати сходів до каплиці, де похований прах», – зазначає Іськів.
Про Петрушевича у Львові нагадує площа, яка названа на його честь. І тут вже роками самотньо стоїть камінь із написом, що на цьому місці буде пам’ятник ЗУНР, а тим часом другий рік поспіль там встановлюють намет, у якому працює літня кнайпа.
Досі не написано повну біографію президента ЗУНР
Історик Олег Павлишин досліджує діяльність ЗУНР. Науковець наголошує, що саме Євген Петрушевич проголосив і утворив ЗУНР, підтримав об’єднання з Українською Народною Республікою – так народжувалася українська держава.
Найменш дослідженою є сторінка біографії Євгена Петрушевича, що стосується його життя в еміграції у Відні, коли він контактував із радянськими представниками, зауважує історик.
«Він надіявся, що більшовики допоможуть визволити Галичину від польського панування. Але такі думки не були лише у нього, а й у багатьох діячів, у Грушевського, Винниченка, вони так думали. Це була хибна орієнтація Петрушевича, але він це зрозумів на початку 30-х років і відійшов від цього після Голодомору, припинення процесів українізації, репресій проти українських діячів. Це складна сторінка його біографії», – зауважує доцент Олег Павлишин.
Архіви ЗУНР, де є матеріали про Євгена Петрушевича, зберігаються в Києві, Римі, Львові, у спецфондах Варшави, Москви, Берліна. Документи розкидані по різних установах і досі немає повної біографії Євгена Петрушевича.
Петрушевич домагався політичної незалежності ЗУНР
Український діяч народився на Львівщині 3 червня 1863 року, навчався на юридичному факультеті у Львівському університеті, був депутатом Галицького сейму. Саме Євген Петрушевич проголосив у 1918 році про створення ЗУНР і 4 серпня 1919 року був обраний президентом.
Після Злуки УНР і ЗУНР 22січня 1919 року, Петрушевич входив до директорії Української Народної Республіки. Через непорозуміння з Симоном Петлюрою емігрував до Відня і там очолив уряд в екзилі з метою відновити політичну незалежність ЗУНР у світі.
Євген Петрушевич вважав, що Східна Галичина, колишня територія Австро-Угорської імперії, може мати більше шансів на визнання у світі, ніж об’єднана УНР. У 1923 році уряд Петрушевича припинив свою діяльність. Галичанин помер на еміграції, в Берліні у 1940 році.
Молитва, кілька коротких промов, зокрема мера і голови Львівської ОДА, покладання квітів до могили президента ЗУНР – такий сценарій вшанування 150-річчя президента ЗУРН Євгена Петрушевича тривав півгодини.
11 років тому останки Євгена Петрушевича перепоховали на Личаківському цвинтарі у каплиці, яку спорудив для своєї родини підприємець, але дізнавшись, що на тому місці створюють меморіал українських героїв, чоловік просто подарував склеп для перепоховання президента ЗУНР. За цей час не відремонтовані сходи до каплиці, довкола болото, тобто територія не впорядкована.
Замість пам’ятника – літній майданчик
Громадський діяч Всеволод Іськів зазначив у коментарі Радіо Свобода, що ювілей Євгена Петрушевича вшанували формально.
Цю каплицю вже давно потрібно реставрувати. Але дуже вже скромно обходимо ювілей такої визначної особиВсеволод Іськів
Про Петрушевича у Львові нагадує площа, яка названа на його честь. І тут вже роками самотньо стоїть камінь із написом, що на цьому місці буде пам’ятник ЗУНР, а тим часом другий рік поспіль там встановлюють намет, у якому працює літня кнайпа.
Досі не написано повну біографію президента ЗУНР
Історик Олег Павлишин досліджує діяльність ЗУНР. Науковець наголошує, що саме Євген Петрушевич проголосив і утворив ЗУНР, підтримав об’єднання з Українською Народною Республікою – так народжувалася українська держава.
Найменш дослідженою є сторінка біографії Євгена Петрушевича, що стосується його життя в еміграції у Відні, коли він контактував із радянськими представниками, зауважує історик.
«Він надіявся, що більшовики допоможуть визволити Галичину від польського панування. Але такі думки не були лише у нього, а й у багатьох діячів, у Грушевського, Винниченка, вони так думали. Це була хибна орієнтація Петрушевича, але він це зрозумів на початку 30-х років і відійшов від цього після Голодомору, припинення процесів українізації, репресій проти українських діячів. Це складна сторінка його біографії», – зауважує доцент Олег Павлишин.
Архіви ЗУНР, де є матеріали про Євгена Петрушевича, зберігаються в Києві, Римі, Львові, у спецфондах Варшави, Москви, Берліна. Документи розкидані по різних установах і досі немає повної біографії Євгена Петрушевича.
Петрушевич домагався політичної незалежності ЗУНР
Український діяч народився на Львівщині 3 червня 1863 року, навчався на юридичному факультеті у Львівському університеті, був депутатом Галицького сейму. Саме Євген Петрушевич проголосив у 1918 році про створення ЗУНР і 4 серпня 1919 року був обраний президентом.
Після Злуки УНР і ЗУНР 22січня 1919 року, Петрушевич входив до директорії Української Народної Республіки. Через непорозуміння з Симоном Петлюрою емігрував до Відня і там очолив уряд в екзилі з метою відновити політичну незалежність ЗУНР у світі.
Євген Петрушевич вважав, що Східна Галичина, колишня територія Австро-Угорської імперії, може мати більше шансів на визнання у світі, ніж об’єднана УНР. У 1923 році уряд Петрушевича припинив свою діяльність. Галичанин помер на еміграції, в Берліні у 1940 році.
