Компанія Apple свого часу зробила революцію у світі електроніки, створивши планшетний комп’ютер - iPad. Цей винахід спростив процес користування комп’ютером, перетворивши його на інтуїтивний, та відкрив цілий світ нових можливостей.
Цікавий спосіб застосування цих можливостей знайшли у благодійній організації «Арка», що понад 60 років допомагає неповносправним людям. Двічі на тиждень люди з фізичними та психологічними вадами стають у цьому центрі кінорежисерами. Використовуючи айпеди, вони знімають та редагують цифрове відео. Допомагають їм у цьому професійні режисери та медперсонал. Джуді Турей працює з Ніколь Чейс.
«Вона спілкується зі мною без проблем. Їй подобається фотографувати друзів»,- говорить Чейс.
Це наочний прогрес для Мелісси Езел - керівниці проектів організації «Арка», що не лише допомагає людям з фізичними й розумовими вадами, а й бореться за їх права. Курс режисури тут запровадили цього року разом з професіоналами з громадської групи, що займається освітніми програмами у галузі кіновиробництва.
«Філософія цього проекту - навчити неповносправних користуватися айпедом, спілкуватися таким чином, виявляти свої мистецькі здібності за допомогою фотографії та відео», - каже Езел.
Кінорежисер Андрю Мілінґтон вчить учасників програми, як знімати за допомогою планшетного комп’ютера, дає їм навички елементарного відео монтажу та спонукає через свої фільми розповідати світу про себе.
Один з учнів, Майкл Стіл, приніс на заняття іграшки, які використовує для зйомок своєї історії, - кроликів, свиней, коней та роботів. Події його стрічки розгортаються в автобусі.
«З його фільму я дізнався, що у нього була бабуся, яка жила у Нью-Йорку. Він їздив до неї на автобусі, - розповідає Мілінґтон. - Це можливо не Голлівудський спосіб висловлюватися, де все йде за порядком, але саме так він бачить світ. Я б хотів мати таку свободу висловлювання думки».
Курси кінорежисури на айпеді - частина загального, всеохоплюючого підходу благодійників до інтеграції людей з розумовими вадами у життя в їх громадах. Наступний крок так званого проект «Трансформації», розповідає Джесіка Нілі, - дати учасникам курсів можливість задокументувати життя навколо них з використанням планшетних комп’ютерів:
«Ідея проекту - винести центр догляду за дорослими людьми за межі чотирьох стін, перенести його у громадське життя».
А кінорежисер Ендрю Мілінґтон сподівається, що одного дня фільми, створені учасниками цих курсів, побачить загальна аудиторія:
«Я сподіваюсь, що згодом якість їх роботи досягне такого рівня, що ці фільми можна буде показувати глядачам».
Першими роботу цих учнів побачать родичі та друзі. Програма - безкоштовна. Її учасників відбирали за рівнем їх зацікавленості та за їх можливостями оволодіти планшетним комп’ютером.
Цікавий спосіб застосування цих можливостей знайшли у благодійній організації «Арка», що понад 60 років допомагає неповносправним людям. Двічі на тиждень люди з фізичними та психологічними вадами стають у цьому центрі кінорежисерами. Використовуючи айпеди, вони знімають та редагують цифрове відео. Допомагають їм у цьому професійні режисери та медперсонал. Джуді Турей працює з Ніколь Чейс.
«Вона спілкується зі мною без проблем. Їй подобається фотографувати друзів»,- говорить Чейс.
Це наочний прогрес для Мелісси Езел - керівниці проектів організації «Арка», що не лише допомагає людям з фізичними й розумовими вадами, а й бореться за їх права. Курс режисури тут запровадили цього року разом з професіоналами з громадської групи, що займається освітніми програмами у галузі кіновиробництва.
«Філософія цього проекту - навчити неповносправних користуватися айпедом, спілкуватися таким чином, виявляти свої мистецькі здібності за допомогою фотографії та відео», - каже Езел.
Кінорежисер Андрю Мілінґтон вчить учасників програми, як знімати за допомогою планшетного комп’ютера, дає їм навички елементарного відео монтажу та спонукає через свої фільми розповідати світу про себе.
Один з учнів, Майкл Стіл, приніс на заняття іграшки, які використовує для зйомок своєї історії, - кроликів, свиней, коней та роботів. Події його стрічки розгортаються в автобусі.
«З його фільму я дізнався, що у нього була бабуся, яка жила у Нью-Йорку. Він їздив до неї на автобусі, - розповідає Мілінґтон. - Це можливо не Голлівудський спосіб висловлюватися, де все йде за порядком, але саме так він бачить світ. Я б хотів мати таку свободу висловлювання думки».
Ідея проекту - винести центр догляду за дорослими людьми за межі чотирьох стін, перенести його у громадське життяДжесіка Нілі
«Ідея проекту - винести центр догляду за дорослими людьми за межі чотирьох стін, перенести його у громадське життя».
А кінорежисер Ендрю Мілінґтон сподівається, що одного дня фільми, створені учасниками цих курсів, побачить загальна аудиторія:
«Я сподіваюсь, що згодом якість їх роботи досягне такого рівня, що ці фільми можна буде показувати глядачам».
Першими роботу цих учнів побачать родичі та друзі. Програма - безкоштовна. Її учасників відбирали за рівнем їх зацікавленості та за їх можливостями оволодіти планшетним комп’ютером.
