Доступність посилання

ТОП новини

Тиск Росії пішов на користь економіці України (європейська преса)


Європейські газети пишуть про спроби Росії змінити свій імідж у Європі, включно зі ставленням до України. Оглядачі також звертають увагу на те, що різкий газовий тиск Росії на Україну сприяв прискоренню модернізації низки енергоємних галузей економіки, особливо – металургії. А тим часом Об’єднані Арабські Емірати, як інформують європейські газети, розслідують причини смерті відомого українського автогонщика.

Польський часопис Nowa Europa Wschodnia аналізує намагання Кремля хоча б якось покращити свій імідж країни, яка продовжує «переживати апокаліпсис». Як пише газета, відбувається «слов’янський варіант історії з «Божевільного Макса» (Mad Max)», коли еліта «присмокталася до корисних копалин, а засоби від їхнього продажу витрачає на армію чи кладе собі до кишені, а простому людові залишає об’їдки з панського столу». У Москві хочуть показати Росію хоча б у ближньому зарубіжжі нібито «м’якою силою», як звертає увагу автор аналізу Земовіт Щерек. Але, на його думку, «у даний момент у сферу дії цієї «м’якої сили» Москви входить не так багато місць у світі: Сербія, Республіка Сербська в Боснії, Північне Косово, Греція, Кіпр, Східна Україна, Білорусь і частково Середня Азія».

Автор цього аналізу також вважає, що навіть у перерахованих країнах і регіонах реальний вплив Росії суперечливий і сповнений «напівтонів». У тих же Білорусі та Східній Україні, як зауважує Щерек, «дорожать лише російськомовним культурним колом, оскільки відчувають до нього свою причетність». Оглядач висловлює сумніви в ефективності багатомільйонних витрат Кремля на розкрутку свого сумнівного іміджу, але все ж не виключає, що «іміджеві силкування Росії, можливо, у підсумку наблизять цю державу до Заходу».

Впливова лондонська Financial Times вважає, що зростання цін на російські енергоносії, особливо на газ, змусили «якісно змінитися українську сталеплавильну промисловість». Київський кореспондент британської газети Роман Олеарчик звертає увагу на те, як модернізував трубопрокатне виробництво український олігарх Віктор Пінчук, який запровадив на заводах своєї компанії Interpipe Steel новітні технології електродугових печей. Це не лише зменшило енергоємність бізнесу, але й зробило його ефективнішим та безпечнішим для навколишнього середовища.

Тут також наголошено, що, згідно з оцінками економічних експертів, українська сталеливарна промисловість удвічі скоротила споживання блакитного палива із 10 до 5 мільярдів кубічних метрів за період із 2005 до 2012 року. Хоча виробництво сталі за це період скоротилося лише з 38 мільйонів тонн до 32 мільйонів. Шляхом модернізації металурги підвищили ефективність ArcelorMittal на 1 мільярд доларів за той же період, а Interpipe Steel покращив свою ефективність вже у 2013 році на майже 50 мільйонів доларів. Металургійні заводи Ріната Ахметова з компанії Metinvest, які виробляють до половини українського металу, взагалі відмовляються від використання газу шляхом впровадження більш енергоефективної технології розпилення вугілля – «вугільної ін’єкції».

Лондонська The Telegraph інформує, що відомий український автогонщик авторалі в пустелях Вадим Нестерчук помер нібито унаслідок зневоднення організму в пустелі Абу-Дабі (ОАЕ), коли його машина потерпіла негоду у перебігу тренувального етапу до авторалі «Шовковий шлях – 2013 року». Поліція Об’єднаних Арабських Еміратів проводить детальне розслідування причин смерті 42-річного Вадима Нестерчука. Цей автогонщик, як пише газета, мав значний досвід авторалі в пустелях Дакару та автоперегонів «Шовковий шлях», які мають стартувати цього року у липні з Астрахані (Росія). Нестерчук був лідером української команди Sixt Ukraine.
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG