Київ – Гра з Основним законом за 17 років призвела до того, що його не поважають і часто не дотримуються, переконує газета «День». Чи можуть поправки до Конституції змінити до неї ставлення? Навряд чи. Адже, на думку експерта видання, влада шукає для себе найкращий варіант Конституції. Її мета – задовольнити вимоги Європейського cоюзу в найбільш прийнятний для себе спосіб, у зв’язку з підписанням угоди про асоціацію. Водночас влада зробила «підпорку» у вигляді закону про референдум. Отже, підсумовує «День», створення нової Конституції – це лише «марафет» перед Європою та світом. Для того, щоб запроваджувати ті чи інші реформи, слід розробити єдину концепцію, залежно від якої має виписуватися розподіл функцій між суб’єктами влади. На думку ж експерта видання, люди пропонують конкретні зміни без загального уявлення, що вони хочуть отримати в результаті. Фактично, вони перетворилися на інструменти реалізації задумів людей від влади, які займаються «реконструкцією». Про це наголошується в статті «Оновлення чи «марафет»?».
День Конституції в Україні – лише зайвий вихідний для народу, стверджує газета «Україна молода». Водночас укотре це свято «порожнього звуку» проходить на тлі спроб змінити Конституцію. Інструментом глави держави з реформування Основного закону є, як зауважує видання, Конституційна асамблея, куди входять знані юристи, правники, політологи — переважно не дотичні до середовища опозиції, яка відмовилася брати участь у цьому процесі, ініційованому Віктором Януковичем. За останній час Асамблея напрацювала проект Концепції реформування Конституції України. Про нього докладніше йдеться в статті «Штовханина з часів Жан-Жака Руссо».
Сучасність і відкритість нетрадиційних для України християнських церков тіснить могутнє православ'я на його ж території. Як пише тижневик «Кореспондент», ретельний підхід до читання Біблії – один із головних козирів цих церков, які нараховують в Україні понад 150 тисяч парафіян. І кількість їх досить швидко зростає – згідно з даними представників церкви, на 4% на рік. Найчисленніші з них – баптисти, п'ятидесятники. Незважаючи на пришестя нетрадиційних релігійних течій, Україна залишається переважно православною країною. При цьому глибоко віруючими українців назвати не можна. Згідно з соціологічними дослідженнями, православними себе вважають понад 70% українців. Однак віруючих, які регулярно відвідують церкву, кожен день моляться і читають Біблію, в Україні не більше ніж два відсотки. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Хрестовий підхід».
День Конституції в Україні – лише зайвий вихідний для народу, стверджує газета «Україна молода». Водночас укотре це свято «порожнього звуку» проходить на тлі спроб змінити Конституцію. Інструментом глави держави з реформування Основного закону є, як зауважує видання, Конституційна асамблея, куди входять знані юристи, правники, політологи — переважно не дотичні до середовища опозиції, яка відмовилася брати участь у цьому процесі, ініційованому Віктором Януковичем. За останній час Асамблея напрацювала проект Концепції реформування Конституції України. Про нього докладніше йдеться в статті «Штовханина з часів Жан-Жака Руссо».
Сучасність і відкритість нетрадиційних для України християнських церков тіснить могутнє православ'я на його ж території. Як пише тижневик «Кореспондент», ретельний підхід до читання Біблії – один із головних козирів цих церков, які нараховують в Україні понад 150 тисяч парафіян. І кількість їх досить швидко зростає – згідно з даними представників церкви, на 4% на рік. Найчисленніші з них – баптисти, п'ятидесятники. Незважаючи на пришестя нетрадиційних релігійних течій, Україна залишається переважно православною країною. При цьому глибоко віруючими українців назвати не можна. Згідно з соціологічними дослідженнями, православними себе вважають понад 70% українців. Однак віруючих, які регулярно відвідують церкву, кожен день моляться і читають Біблію, в Україні не більше ніж два відсотки. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Хрестовий підхід».
