Росія за підтримки України блокує американські та європейські ініціативи про збереження дикого життя в Антарктиці. Повідомлення з німецького Бремергафена, де відбувається засідання міжурядової комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики, говорять, що зустріч завершилася без досягнення домовленостей, заради яких вона скликалася. Позиція Росії та України виявилася для учасників засідання повною несподіванкою.
Два окреми плани створення морських природоохоронних зон мали б заборонити рибальство та іншу потенційно небезпечну діяльність на ділянці близько 3,5 мільйонах квадратних кілометрів моря в районі Антарктичного континенту. Запропоновані райони, у морі Росса та в морях навколо Східної Антарктиди, становлять особливий інтерес, тому що вони досі не зазнали найгіршої шкоди внаслідок діяльності людини і є домом чи годівницею для значної частини популяції китів, тюленів і морських птахів, у тому числі пінгвінів.
Директор Фонду П’ю, недержавної організації, що опікується збереженням вимираючих видів тварин, Андреа Кавана, яка брала участь у засіданнях, заявила, що Росія ставить під сумнів право самої комісії АНТКОМ проголошувати заповідні райони.
«Росія попросила скликати це спеціальне засідання АНТКОМ у Бремергафені ще рік тому в Гобарті, щоб поговорити про науку. Всі країни, які входять до комісії, і Секретаріат АНТКОМ прилетіли сюди в Бремергафен, витратили великі гроші, щоб обговорити наукові пропозиції, які підтримувала наукова спільнота. Але Росія зараз заявила, що вона має деякі правові заперечення. Тобто це був повний шок і, чесно кажучи, цю заяву розглядають як тактику зволікань», – заявила вона.
Україна також проти збереження Антарктики
Україна опинилися в товаристві Росії та Китаю у питанні використання ресурсів Антарктики після того, як минулого року вона заблокувала рішення щодо створення природоохоронних зон у цьому регіоні. З того часу Китай пом’якшив свою позицію. Проти висловлювалися тільки Росія та Україна.
Українська делегація заявила, що рибальство є найкращий спосіб стежити за здоров’ям та чисельністю риби в Антарктиці. Цей аргумент нагадав учасникам зустрічі позицію Японії, яка продовжує виправдовувати китобійну індустрію тим, що вона займається «дослідницькою роботою», у той час, коли китобійний промисел заборонений у світі.
Природоохоронці просять Путіна «проявити лідерство»
Альянс Антарктичного океану назвав позицію Росії «втратою надзвичайної можливості». Природоохоронці вважають, що час захистити життя у делікатному регіоні настав уже давно, адже його екосистема впливає на глобальний клімат та здоров’я світових океанів. Супротивники обмежень у цьому регіоні вважають, що вони не мають достатнього наукового обґрунтування.
Природоохоронці з організації «Старійшини океану» у відкритому листі до Володимира Путіна нещодавно закликали президента Росії підтримати заповідні зони і довести, що Москва має «ключову лідерську роль... у визначенні майбутнього Антарктики».
Підписанти, серед яких британський підприємець сер Річард Бренсон, Жан-Мішель Кусто, син знаменитого французького дослідника океану Жака-Іва Кусто, і канадський режисер-дослідник Джеймс Камерон, закликають країни-члени АНТКОМу «зберегти морське середовище відкритого моря і залишити істотну спадщину для майбутніх поколінь».
Залишається незрозумілим, чи прихильники створення заповідних територій навколо Антарктики нині будуть вимагати нових переговорів під час наступної щорічної зустрічі АНТКОМ в австралійському Гобарті. На думку Андреа Кавани, країни-учасниці комісії намагатимуться напоумити російських представників не вживати юридичних аргументів і перейти до зауважень по суті.
Два окреми плани створення морських природоохоронних зон мали б заборонити рибальство та іншу потенційно небезпечну діяльність на ділянці близько 3,5 мільйонах квадратних кілометрів моря в районі Антарктичного континенту. Запропоновані райони, у морі Росса та в морях навколо Східної Антарктиди, становлять особливий інтерес, тому що вони досі не зазнали найгіршої шкоди внаслідок діяльності людини і є домом чи годівницею для значної частини популяції китів, тюленів і морських птахів, у тому числі пінгвінів.
Директор Фонду П’ю, недержавної організації, що опікується збереженням вимираючих видів тварин, Андреа Кавана, яка брала участь у засіданнях, заявила, що Росія ставить під сумнів право самої комісії АНТКОМ проголошувати заповідні райони.
«Росія попросила скликати це спеціальне засідання АНТКОМ у Бремергафені ще рік тому в Гобарті, щоб поговорити про науку. Всі країни, які входять до комісії, і Секретаріат АНТКОМ прилетіли сюди в Бремергафен, витратили великі гроші, щоб обговорити наукові пропозиції, які підтримувала наукова спільнота. Але Росія зараз заявила, що вона має деякі правові заперечення. Тобто це був повний шок і, чесно кажучи, цю заяву розглядають як тактику зволікань», – заявила вона.
Україна також проти збереження Антарктики
Україна опинилися в товаристві Росії та Китаю у питанні використання ресурсів Антарктики після того, як минулого року вона заблокувала рішення щодо створення природоохоронних зон у цьому регіоні. З того часу Китай пом’якшив свою позицію. Проти висловлювалися тільки Росія та Україна.
Українська делегація заявила, що рибальство є найкращий спосіб стежити за здоров’ям та чисельністю риби в Антарктиці. Цей аргумент нагадав учасникам зустрічі позицію Японії, яка продовжує виправдовувати китобійну індустрію тим, що вона займається «дослідницькою роботою», у той час, коли китобійний промисел заборонений у світі.
Природоохоронці просять Путіна «проявити лідерство»
Альянс Антарктичного океану назвав позицію Росії «втратою надзвичайної можливості». Природоохоронці вважають, що час захистити життя у делікатному регіоні настав уже давно, адже його екосистема впливає на глобальний клімат та здоров’я світових океанів. Супротивники обмежень у цьому регіоні вважають, що вони не мають достатнього наукового обґрунтування.
Природоохоронці з організації «Старійшини океану» у відкритому листі до Володимира Путіна нещодавно закликали президента Росії підтримати заповідні зони і довести, що Москва має «ключову лідерську роль... у визначенні майбутнього Антарктики».
Підписанти, серед яких британський підприємець сер Річард Бренсон, Жан-Мішель Кусто, син знаменитого французького дослідника океану Жака-Іва Кусто, і канадський режисер-дослідник Джеймс Камерон, закликають країни-члени АНТКОМу «зберегти морське середовище відкритого моря і залишити істотну спадщину для майбутніх поколінь».
Залишається незрозумілим, чи прихильники створення заповідних територій навколо Антарктики нині будуть вимагати нових переговорів під час наступної щорічної зустрічі АНТКОМ в австралійському Гобарті. На думку Андреа Кавани, країни-учасниці комісії намагатимуться напоумити російських представників не вживати юридичних аргументів і перейти до зауважень по суті.
