Торгівля Луганщини з російськими прикордонними областями зростає, повідомляють в обладміністрації. Якщо торік за перше півріччя зовнішньоторговельний обіг між Луганською і Ростовською областями був на рівні 100 мільйонів доларів, то цього року він зріс на 70%. Деякі підприємства Луганщини на 80% орієнтовані виключно на ринок північного сусіда. Натомість російський інтерес представлений у ключових галузях економіки Луганщини.
За останні роки Лисичанськ став одним із міст, які найбільше відчувають співпрацю з російськими інвесторами, говорять економісти. Однак вплив цей не завжди позитивний. Так, від величезного підприємства «Лисичанська сода», яке у 2007 році купила російська компанія, зараз вже практично нічого не лишилося. Підприємство порізано на металобрухт, розповів Радіо Свобода мешканець Лисичанська, громадський діяч Віталій Шведов.
«Перспектив вже ніяких немає – все вирізано повністю. Залишився лише майданчик від заводу. Це один із негативних прикладів російської участі в економіці України», – зазначає він.
Соціально-економічна ситуація в Лисичанську складна. Роботи не вистачає. Ще одне підприємство з російськими власниками – Лисичанський НПЗ, який не так давно успішно працював, зараз стоїть. Російської нафти через високі ввізні мита він не бачив уже понад рік.
Нещодавно стало відомо, що російські інвестори прийшли і на Алчевський металургійний комбінат.
Ми з Росією зв’язані пуповиною – підприємець
Між тим депутат Луганської облради, голова наглядової ради товариства «Автоклапан» Андрій Нєдовєс вважає, що нині російському інвестору Луганська область не цікава. На його думку, лише одне підприємство, яким зараз керують росіяни на Луганщині, можна назвати успішним – «Луганськтепловоз». При цьому Андрій Нєдовєс відзначає, що, на жаль, дуже сильною залишається залежність місцевих компаній від російського ринку збуту. Його підприємство «Автоклапан» постачає 80% своєї продукції для автомобільних заводів країн Митного союзу – Росії та Білорусі.
«Підприємства Східної України, і Луганської області зокрема, пуповиною зв’язані з Росією. Так історично склалося, – каже Андрій Нєдовєс. – Наприклад, якщо зараз Росія запровадить мито на продукцію машинобудування, куди підпадає наша продукція, я розумію, що 500 робітників, які у нас працюють, вже завтра будуть на вулиці».
Також Андрій Нєдовєс не чекає притоку інвестицій із Заходу, адже нормальні умови для бізнесу в країні так і не створені. Луганці можуть розраховувати виключно на себе, вважає він.
«Ті умови, які у нас є – це не Сінгапур, і навіть не Грузія, з точки зору інвестиційної привабливості. У нас гроші є, і наш бізнес готовий вкладати. Потрібні чітко прописати правила гри, і все буде нормально», – додав Андрій Нєдовєс.
В економічних відносинах із Росією дуже багато залежить від політики, зазначає керівник Луганської школи бізнесу, економіст Анатолій Путінцев. За його словами, Луганщина зберігає тісні торговельні стосунки з прикордонними областями Росії. І можливо, від приєднання до Митного союзу Луганщина отримала б користь, але це не означає позитиву в цілому для України.
За інформацією, яку надали Радіо Свобода в Луганській обласній адміністрації, зовнішньоторговий обіг із Ростовською областю за перше півріччя цього року зріс до понад 170 мільйонів доларів, із Воронезькою областю збільшився до майже 30 мільйонів. В обидві російські області Луганщина більше продає, ніж купує.
За останні роки Лисичанськ став одним із міст, які найбільше відчувають співпрацю з російськими інвесторами, говорять економісти. Однак вплив цей не завжди позитивний. Так, від величезного підприємства «Лисичанська сода», яке у 2007 році купила російська компанія, зараз вже практично нічого не лишилося. Підприємство порізано на металобрухт, розповів Радіо Свобода мешканець Лисичанська, громадський діяч Віталій Шведов.
Все вирізано повністю. Це один із негативних прикладів російської участі в економіці УкраїниВіталій Шведов
Соціально-економічна ситуація в Лисичанську складна. Роботи не вистачає. Ще одне підприємство з російськими власниками – Лисичанський НПЗ, який не так давно успішно працював, зараз стоїть. Російської нафти через високі ввізні мита він не бачив уже понад рік.
Нещодавно стало відомо, що російські інвестори прийшли і на Алчевський металургійний комбінат.
Ми з Росією зв’язані пуповиною – підприємець
Між тим депутат Луганської облради, голова наглядової ради товариства «Автоклапан» Андрій Нєдовєс вважає, що нині російському інвестору Луганська область не цікава. На його думку, лише одне підприємство, яким зараз керують росіяни на Луганщині, можна назвати успішним – «Луганськтепловоз». При цьому Андрій Нєдовєс відзначає, що, на жаль, дуже сильною залишається залежність місцевих компаній від російського ринку збуту. Його підприємство «Автоклапан» постачає 80% своєї продукції для автомобільних заводів країн Митного союзу – Росії та Білорусі.
«Підприємства Східної України, і Луганської області зокрема, пуповиною зв’язані з Росією. Так історично склалося, – каже Андрій Нєдовєс. – Наприклад, якщо зараз Росія запровадить мито на продукцію машинобудування, куди підпадає наша продукція, я розумію, що 500 робітників, які у нас працюють, вже завтра будуть на вулиці».
Також Андрій Нєдовєс не чекає притоку інвестицій із Заходу, адже нормальні умови для бізнесу в країні так і не створені. Луганці можуть розраховувати виключно на себе, вважає він.
У нас гроші є, і наш бізнес готовий вкладати. Потрібні чітко прописати правила гри, і все буде нормальноАндрій Нєдовєс
В економічних відносинах із Росією дуже багато залежить від політики, зазначає керівник Луганської школи бізнесу, економіст Анатолій Путінцев. За його словами, Луганщина зберігає тісні торговельні стосунки з прикордонними областями Росії. І можливо, від приєднання до Митного союзу Луганщина отримала б користь, але це не означає позитиву в цілому для України.
За інформацією, яку надали Радіо Свобода в Луганській обласній адміністрації, зовнішньоторговий обіг із Ростовською областю за перше півріччя цього року зріс до понад 170 мільйонів доларів, із Воронезькою областю збільшився до майже 30 мільйонів. В обидві російські області Луганщина більше продає, ніж купує.
