За порівняно коротку історію свого існування, американці вигадали досить багато притаманних саме їх культурі розваг. Поміж них – автокінотеатри. У середині минулого сторіччя дивитися кіно просто неба у комфорті власного автомобіля було однією з найулюбленіших розваг американців. Того часу по всій країні працювало понад чотири тисячі таких автокінотеатрів. У наш час їх залишилось небагато, але ті, які досі працюють, мають невелику, але дуже віддану групу прихильників, що готові їхати за багато кілометрів заради класичної американської розваги.
Водії у колоні автомашин не нарікають. Вони терпляче чекають своєї черги на в’їзді до кінотеатру просто неба.
«Приємного вечора!»
Родина Шенон Скот, як і чимало інших, прибула сюди заздалегідь, а точніше за дві години до сеансу, щоб сповна відчути атмосферу цього особливого відпочинку. Шенон каже:
«Ви занурюєтеся в особливу атмосферу, їсте їжу з торговельних палаток. Відтак чекаєте на сутінки, а це означає, що родина проводить час разом».
Родина Шенон відкрила для себе «автокінотеатр», англійською «драйв-ин», три роки тому. З того часу вони перестали ходити у традиційні кінотеатри і приїздять лише сюди. Квитки дешевші, а от дорога дальня – добиратися треба добрих півтори години. Шенон пояснює:
«Дорога мальовнича, вартує того, аби сюди постійно приїздити. Нам подобається».
Перший «драйв-ин» – автостоянка з великим екраном – відкрилася у Нью-Джерзі у 1933 році, а наприкінці 50-х налічувалося вже чотири тисячі «Автокіно». Проіснували вони недовго – років двадцять, у 70-х і 80-х майже повністю зникли. Сьогодні в країні діє менше чотирьохсот автокінотеатрів.
Говорить власник автокінотеатру у штаті Вірджинія Джим Коп:
«Це буде фільм номер один цими вихідними».
Джим пояснює історію автокінотеатрів у Сполучених Штатах:
«Драйв-ин» будувалися на околиці міст. Але міста розросталися і земля дорожчала. Земля цінніша за бізнес. Тому кінотеатри не витримали конкуренції з боку будівельників житлових комплексів і торговельних центрів».
Свого часу автокінотеатри були популярним місцем для побачень. У наш час – це улюблене місце відпочинку родин з дітьми. Наприклад у Вірджинії для малечі звели майданчик, щоби вони не нудьгували і весело провели час до початку фільму.
Публіка збирається тут розмаїта. Усе ж більшість – це ті, хто мешкає у Вірджинії. Однак є й заїжджі туристи. Родина Канліффів з 15 осіб зібралася з різних куточків країни. Фред Канліфф каже:
«Ми постійно їздили в автокінотеатри з батьками, коли бути дітьми. То ж ми вирішили, що це буде гарним сімейним святом – поїхати у «драйв-ин», щоби і наші діти побачили що це таке».
Місцевий бізнес негайно побачив можливість заробити на популярності автокінотеатрів. Готелі почали пропонувати знижки на номери для тих, хто приїздить спеціально заради досвіду.
Розповідає менеджер готелю Джеймс Ревір:
«У нас зупиняється чимало людей, які прибувають, щоби побувати на «драйв-ин».
Кінотеатр просто неба вміщує 500 авто і має два екрани. У погожі дні, як розповів Джим Коп, він може продати тисячу п’ятсот квитків. Звучить багато, але насправді більшу частину свого доходу він віддає кіностудіям:
«Більшість грошей з продажу квитків відходить кіностудіям за прокат фільмів. Вони беруть близько 70 відсотків від загального збору».
Автокінотеатри виживають за рахунок продажу їжі та напоїв, однак у бізнес доводиться постійно інвестувати додаткові кошти. До кінця року Джим буде змушений перейти на цифрові технології, оскільки кіностудії припиняють розповсюджувати 35 міліметрові стрічки, які він крутить у своєму автокінотеатрі. А це – додає він – пов’язане з додатковими коштами:
«70 тисяч доларів коштує цифровий проектор. Для кінотеатру, як у мене це 140 тисяч доларів боргу, щоб перейти на цифровий формат».
Зрозуміло, що не всі «драйв-ин» виживуть. Але шанувальники переглядів фільмів просто неба сподіваються, що у них ще є багато часу, щоби насолодитися кінофільмами під сяйвом зірок.
Водії у колоні автомашин не нарікають. Вони терпляче чекають своєї черги на в’їзді до кінотеатру просто неба.
«Приємного вечора!»
Родина Шенон Скот, як і чимало інших, прибула сюди заздалегідь, а точніше за дві години до сеансу, щоб сповна відчути атмосферу цього особливого відпочинку. Шенон каже:
«Ви занурюєтеся в особливу атмосферу, їсте їжу з торговельних палаток. Відтак чекаєте на сутінки, а це означає, що родина проводить час разом».
Родина Шенон відкрила для себе «автокінотеатр», англійською «драйв-ин», три роки тому. З того часу вони перестали ходити у традиційні кінотеатри і приїздять лише сюди. Квитки дешевші, а от дорога дальня – добиратися треба добрих півтори години. Шенон пояснює:
«Дорога мальовнича, вартує того, аби сюди постійно приїздити. Нам подобається».
Перший «драйв-ин» – автостоянка з великим екраном – відкрилася у Нью-Джерзі у 1933 році, а наприкінці 50-х налічувалося вже чотири тисячі «Автокіно». Проіснували вони недовго – років двадцять, у 70-х і 80-х майже повністю зникли. Сьогодні в країні діє менше чотирьохсот автокінотеатрів.
Говорить власник автокінотеатру у штаті Вірджинія Джим Коп:
«Це буде фільм номер один цими вихідними».
Джим пояснює історію автокінотеатрів у Сполучених Штатах:
«Драйв-ин» будувалися на околиці міст. Але міста розросталися і земля дорожчала. Земля цінніша за бізнес. Тому кінотеатри не витримали конкуренції з боку будівельників житлових комплексів і торговельних центрів».
Свого часу автокінотеатри були популярним місцем для побачень. У наш час – це улюблене місце відпочинку родин з дітьми. Наприклад у Вірджинії для малечі звели майданчик, щоби вони не нудьгували і весело провели час до початку фільму.
Публіка збирається тут розмаїта. Усе ж більшість – це ті, хто мешкає у Вірджинії. Однак є й заїжджі туристи. Родина Канліффів з 15 осіб зібралася з різних куточків країни. Фред Канліфф каже:
«Ми постійно їздили в автокінотеатри з батьками, коли бути дітьми. То ж ми вирішили, що це буде гарним сімейним святом – поїхати у «драйв-ин», щоби і наші діти побачили що це таке».
Місцевий бізнес негайно побачив можливість заробити на популярності автокінотеатрів. Готелі почали пропонувати знижки на номери для тих, хто приїздить спеціально заради досвіду.
Розповідає менеджер готелю Джеймс Ревір:
«У нас зупиняється чимало людей, які прибувають, щоби побувати на «драйв-ин».
Кінотеатр просто неба вміщує 500 авто і має два екрани. У погожі дні, як розповів Джим Коп, він може продати тисячу п’ятсот квитків. Звучить багато, але насправді більшу частину свого доходу він віддає кіностудіям:
«Більшість грошей з продажу квитків відходить кіностудіям за прокат фільмів. Вони беруть близько 70 відсотків від загального збору».
Автокінотеатри виживають за рахунок продажу їжі та напоїв, однак у бізнес доводиться постійно інвестувати додаткові кошти. До кінця року Джим буде змушений перейти на цифрові технології, оскільки кіностудії припиняють розповсюджувати 35 міліметрові стрічки, які він крутить у своєму автокінотеатрі. А це – додає він – пов’язане з додатковими коштами:
«70 тисяч доларів коштує цифровий проектор. Для кінотеатру, як у мене це 140 тисяч доларів боргу, щоб перейти на цифровий формат».
Зрозуміло, що не всі «драйв-ин» виживуть. Але шанувальники переглядів фільмів просто неба сподіваються, що у них ще є багато часу, щоби насолодитися кінофільмами під сяйвом зірок.
