Реформа вищої військової освіти: модернізація з присмаком шкідливості?

Київ – Українську вищу військову освіту хочуть реформувати. У планах Міноборони – скорочення військових педагогів відповідно до кількості студентів та підвищення якості підготовки військових фахівців. Профільні експерти кажуть, що модернізація справді на часі. Утім, якщо одні наголошують на винятковій доречності кожної з реформ, інші вбачають у половині з них загрозу.

Міноборони обіцяє посилити практичну спрямованість навчання у військових вишах. Зокрема – збільшити кількість практичних занять для курсантів на військовій техніці та сприяти проходженню ними стажувань виключно у частинах і підрозділах, які входять до «перспективного складу Збройних сил України», і залученню їх до тренувань та навчань у військах. Окрім того, навчальним військовим закладам обіцяють постачати нові зразки військового озброєння та техніки.

Усе це, на думку Міноборони, не лише дасть можливість модернізувати існуючу систему військової освіти, але і зменшить витрати на навчання.

«Це дозволить повною мірою забезпечити потреби збройних сил України та інших військових формувань у фахівцях, які будуть мати високий рівень підготовки. Головна мета навчального процесу у військових навчальних закладах – підготовка військових лідерів», – пояснює заступник директора Департаменту військової освіти та науки Міноборони Олександр Бабенко. Водночас він наголошує, що ліквідація якихось із українських військових навчальних закладів чи зміна їхнього статусу наразі не передбачається.

Половина реформ вищої військової освіти є сумнівною – експерт

Колишній міністр оборони, регіонал Олександр Кузьмук погоджується із необхідністю модернізації української вищої військової освіти. Він наголошує, що Україна – одна з небагатьох пострадянських країн, яка створила власну мережу військової освіти, котра «цілком задовольняє потреби Збройних сил держави й інших військових формувань». Більше того Україна має досвід навчання офіцерів із понад 30 країн світу, відтак їй є чим пишатися, каже екс-міністр.

«Ми не проти навчатися на якихось закордонних курсах, але загальна базова освіта у нас достатньо сучасна і абсолютно конкурентоспроможна. До того ж, на відміну від випускників цивільних вишів, кожен військовий знає не те, що буде просто працевлаштований, але і знає, у яку частину і на яку посаду він піде служити», – наголошує Кузьмук.

Тим часом військовий експерт Центру Разумкова Олексій Мельник наголошує: щонайменше половина нинішніх ініціатив у сфері реформування вищої військової освіти – сумнівна. У їх списку, зокрема, – передача одного з приміщень Національного університету оборони Вищому адмінсуду.

«Нищиться не просто вищий навчальний заклад, який готує вищий офіцерський склад, генералітет для Збройних сил, а руйнується один із символів оборонної держави, один із символів військової освіти, – наголошує Мельник. – Там є унікальний клас моделювання навчання міжнародного центру підготовки миротворців, де американцями поставлено обладнання на 60 мільйонів доларів. Зараз цей клас викидається».

Окрім того Олексій Мельник наводить приклад відновлення роботи одного з військових вишів, який свого часу вирішили розформувати.

На думку експерта, це все призводить до розпорошення й без того обмежених ресурсів та створює загрозу нівелювання користі від решти – більш позитивних заходів реформування вищої військової освіти.

Молодь хоче бути льотчиками і шпигунами

Тим часом у Міноборони зауважують, що цього року до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вишів зарахували близько 1000 осіб. Серед них – як цивільна молодь і військові строкової та контрактної служби, так і представники офіцерського складу.

У відомстві наголошують, що найпопулярнішими напрямками для молоді наразі є льотні та морські спеціальності, а також високо-мобільних десантних військ та розвідки.