Працівники Мак-Дональдс та інших мереж швидкого харчування у США вийшли на страйк у десятках міст. Вони вимагають підвищення зарплатні з 7 доларів та 25-ти центів до 15-ти доларів на годину. Справді робота у галузі швидкого харчування важка, працівники не мають права вступати до профспілок, які могли б представляти їх інтереси перед роботодавцями а за 7 доларів на годину – у США не проживеш. Роботодавці на поступки не йдуть. Деякі зауважують, що робота у ресторані і не має оплачуватись гідно, бо має бути суто тимчасовою. Мовляв поки люди працюють у фаст-фудах вони мали б ставити перед собою вищі цілі, а вже досягти їх – де-інде.
У Нью-Йорку кілька сотень працівників ресторанів та роздрібної торгівлі вийшли на вулиці. Вимагають підвищення зарплати.
Тасіан Едвардс працює у фаст-фуді «Бургер Кінг». Каже, їй платять мінімальну зарплатню 7 доларів та 25 центів на годину. Прожити на ці гроші з родиною, у одному з найдорожчих міст США, та і будь-де в Америці – нереально.
«Я найстарша у родині. І єдина працездатна. За ці 7.25 мені ще треба годувати 3 братів та сестер і маму!», – каже дівчина.
Робітники галузі вийшли на мітинги у півсотні американських міст. Страйкують у Чикаго, Детройті, Лос-Анджелесі. Протестувальники, яких підтримують профспілки, вимагають підвищити зарплатню вдвічі – до 15 доларів на годину і дати працівникам право вступати до профспілок.
В індустрії швидкого харчування кажуть робочі місця орієнтовані на студентів, які не планують працювати у фаст-фудах вічно
«Якщо працедавці більше платитимуть, то щоб зберегти прибуток на попередньому рівні, їм доведеться, або підвищувати ціни на продукцію, що відштовхне клієнтів, або – зменшити кількість робочих годин. Тож робітники зрештою зароблятимуть менше», – говорить Майкл Сальцман з Інституту політики працевлаштування.
Організатори протестів опонують – для некваліфікованих американців робота у фаст-фуді взагалі – єдина можливість заробити на прожиття. Виробництво ж бо зі США все перенесли де інде. До Китаю, наприклад. Відступати робітничому класу вже просто нема куди.
«Я розумію, що вийшовши на страйк, можу втратити свою роботу. Але я борюсь за те, у що вірю. Зі мною поводяться не чесно і я не можу дозволити, щоб це продовжувалося», – говорить Дерек Ланглі, який вийшов на мітинг у Нью-Йорку.
«Робітничому класу треба активніше користатись допомогою, яку надає держава. Податковими пільгами, наприклад. Самі робітники кажуть – хочуть чесної зарплати, а не подачок від держави», – каже Майкл Сальцман.
Одноденний страйк навряд чи переконає босів галузі піти на поступки, але вони можуть стати ще одним стимулом для президента США та Конгресу, які зрештою можуть законодавчо підняти мінімальну зарплатню для всіх американців.
У Нью-Йорку кілька сотень працівників ресторанів та роздрібної торгівлі вийшли на вулиці. Вимагають підвищення зарплати.
Тасіан Едвардс працює у фаст-фуді «Бургер Кінг». Каже, їй платять мінімальну зарплатню 7 доларів та 25 центів на годину. Прожити на ці гроші з родиною, у одному з найдорожчих міст США, та і будь-де в Америці – нереально.
«Я найстарша у родині. І єдина працездатна. За ці 7.25 мені ще треба годувати 3 братів та сестер і маму!», – каже дівчина.
Робітники галузі вийшли на мітинги у півсотні американських міст. Страйкують у Чикаго, Детройті, Лос-Анджелесі. Протестувальники, яких підтримують профспілки, вимагають підвищити зарплатню вдвічі – до 15 доларів на годину і дати працівникам право вступати до профспілок.
В індустрії швидкого харчування кажуть робочі місця орієнтовані на студентів, які не планують працювати у фаст-фудах вічно
«Якщо працедавці більше платитимуть, то щоб зберегти прибуток на попередньому рівні, їм доведеться, або підвищувати ціни на продукцію, що відштовхне клієнтів, або – зменшити кількість робочих годин. Тож робітники зрештою зароблятимуть менше», – говорить Майкл Сальцман з Інституту політики працевлаштування.
Організатори протестів опонують – для некваліфікованих американців робота у фаст-фуді взагалі – єдина можливість заробити на прожиття. Виробництво ж бо зі США все перенесли де інде. До Китаю, наприклад. Відступати робітничому класу вже просто нема куди.
«Я розумію, що вийшовши на страйк, можу втратити свою роботу. Але я борюсь за те, у що вірю. Зі мною поводяться не чесно і я не можу дозволити, щоб це продовжувалося», – говорить Дерек Ланглі, який вийшов на мітинг у Нью-Йорку.
«Робітничому класу треба активніше користатись допомогою, яку надає держава. Податковими пільгами, наприклад. Самі робітники кажуть – хочуть чесної зарплати, а не подачок від держави», – каже Майкл Сальцман.
Одноденний страйк навряд чи переконає босів галузі піти на поступки, але вони можуть стати ще одним стимулом для президента США та Конгресу, які зрештою можуть законодавчо підняти мінімальну зарплатню для всіх американців.
