Доступність посилання

ТОП новини

Керівник Закарпаття «добиває» авторитет Партії регіонів


(Рубрика «Точка зору»)

В Ужгороді склалася небачена досі ситуація: голова обласної державної адміністрації Олександр Ледида вирішив «впорядкувати» площу Народну, на якій знаходиться його кабінет, але народ чомусь своєму черговому «ощасливленню» не зрадів. І став всіляко протидіяти планам «губернатора», навіть кидаючись під бульдозери. Ситуація зайшла в тупик, який Олександр Ледида вирішив розв’язати силовим методом: під прикриттям міліції найбільший зелений газон Ужгорода стали обкладати бруківкою. Потворність плану «губернатора» вже видно неозброєним оком.

На жаль, Олександр Ледида не вміє слухати. Бо якби вмів, давно почув би п’ять залізобетонних аргументів, чому площу Народну не слід чіпати.

Аргумент перший: історичний

Тому що так замислив чеський архітектор Антон Крупка, який спроектував цю площу у 1930-х роках. Перед будинок крайової влади належало бути «зеленому» відкритому майданчику, щоб підкреслити велич споруди. Цей принцип пошанували влади всіх чотирьох країн, до яких належав Ужгород протягом ХХ століття: Чехословаччини, Угорщини, СРСР і України. Тільки-от «губернатор» Ледида вирішив все перекроїти по-своєму. Зелений партер перед будинком крайової влади таким чином нараховує вже 75 (!) років і мав «олюднювати» образ влади, робити його більш м’яким, гуманним.

Аргумент другий: екологічний

Ужгород – найзагазованіше місто України. Тут найвища кількість авто на душу населення. Натомість зелених куточків у місті тільки меншає. Замурувати ще один зелений простір у камінь, бо так хочеться черговому начальнику – це злочин перед майбутніми поколіннями. Тим паче, що такого унікального зеленого партеру більше у місті нема.

Аргумент третій: економічний

Аби замурувати зелений партер в камінь, виявляється, потрібні 3 мільйони гривень. Та ще й із куцого місцевого бюджету. В Ужгороді , який захлинається від необлаштованості, розбитих доріг і тротуарів, неосвітлених вулиць, невпорядкованих цілих мікрорайонів, виділити таку суму на ще «облаштування» й так чудової площі – це просто злочинне розбазарювання державних коштів.

Якщо на ремонт доріг в області виділили шість мільйонів гривень, (а вони просто жахливі), а тут на одну площу – три мільйони, то виникає питання: заради чого така жертва? Заради примхи однієї людини? Це ж повне безглуздя!

Аргумент четвертий: громадський

У питанні «перебудови» площі Народної на свій лад голова облдержадміністрації не здобув консенсусу. Ба більше, значна частина громадськості виступає категорично проти будь-яких «реконструкцій». Серед них відомі ужгородці і фахівці. Їхньою думкою уперто нехтують. Проти виступив навіть голова обласної ради.

До слова, сам Олександр Ледида – ужгородцем не є. Він мешкає у селі Барвінок. Вочевидь, там йому зелені вистачає, на відміну від мешканців міста.

Аргумент п’ятий: політичний

Якщо Олександр Ледида й мав якийсь авторитет, то ситуацією з площею Народною він його остаточно розгубив. Партія регіонів не може похвалитися на Закарпатті, м’яко кажучи, ні великою любов’ю, ні великими досягненнями. Область за показниками плентається «в хвості».

Коли обласний очільник Партії регіонів так себе виклично і нахабно поводить з історичною площею міста, з громадською думкою, з позицією ЗМІ і представницької влади, то це свідчить, що цій партії скоро за Карпатами наступить гаплик.

Якби Олександр Ледида був мудрим політиком, то зрозумівши, що громадську думку не переломити на свою користь, дав би тихенько задній хід. Як кажуть в народі: «Якщо п’янку не можна зупинити, то її треба очолити». На цій ситуації Олександр Ледида міг набрати політичні бали, заявивши, що, мовляв, не розібралися помічники, поквапилися, а от я вислухав аргументи і ухвалив рішення, принаймні, почекати до кращих часів.

Але ж «Іван вийшов із села, але село з нього не вийшло». Замість розумного компромісу площу закладають каменем, тим самим ховаючи під ним як авторитет самого Ледиди, так і давно неавторитетної політичної сили, яку він представляє.

Олександр Гаврош – письменник, журналіст

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • Зображення 16x9

    Олександр Гаврош

    Народився 1971 року в Ужгороді. Закінчив Львівський факультет журналістики. Має понад дві тисячі публікацій у пресі. Автор понад тридцяти книжок, в тому числі збірників публіцистики «Точка перетину», «Закарпаття під прицілом»,«Блукаючий народ». Член Національної спілки письменників України. Поет, прозаїк, драматург, сценарист. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG