У Росії законодавці з Московської думи заперечують, що вони мають намір повернути пам’ятник засновникові каральної і репресивної служби державної безпеки СРСР (КДБ) Феліксові Дзержинському на Луб’янку, одну з центральний площ столиці Росії. Спростування з’явилося після того, як Андрій Метельський, віце-спікер Московського парламенту та член правлячої в цій країні партії «Єдина Росія», сказав, що пам’ятник Дзержинському може бути повернутий на його «законне» місце в центрі Москви. Таємна спецслужба більшовиків-ленінців – «ЧК» – «чека» (Чрезвичайная комиссия) – була заснована Дзержинським у 1917 році. Вона відповідальна за широкомасштабні тортури і незаконні розстріли сотень тисяч громадян упродовж громадянської війни (1917-1921 роки)
Російські законодавці, як виглядає, знову відступили, коли відмовилися від пропозицій повернути, вже відреставрований на кошти влади Москви, пам’ятник Дзержинському на Луб’янську площу.
Ці чутки з’явилися у п’ятницю, 11 жовтня, коли заступник голови Московської думи Андрій Метельський сказав, що цей пам’ятник «залізному Феліксові» (так його охрестили ще Ленін і соратники) може повернутися на його «законне місце» – на Луб’янську площу, де була штаб-квартира КДБ СРСР (спадкоємця ЧК).
Метельський заявив про це через день після того, як влада Москви оголосила про реставрацію за народні, громадські кошти (півтора мільйона доларів) семи пам’ятників, включно з Дзержинським. Член «Єдиної Росії» охарактеризував пам’ятник Дзержинському як історично важливий та переконував, що після його реставрації «процес має бути завершений».
Дума Москви негайно спростувала заяву Метельського
Голова Московської думи Володимир Платонов заявив пізніше, що влада столиці Росії має право вирішувати, які пам’ятники мають прикрашати Москву, і заперечив можливість повернення пам’ятника Дзержинському на Луб’янку.
Пристрасті довкола пам’ятника Дзержинському тривають ще від часу падіння СРСР. Жахливі кровопролиття – дітища Дзержинського, ЧК – стали підставою для продовження масованих репресій руками членів диктатури Йосипа Сталіна у 1930-і роки. Після провалу путчу супротивників компромісу з Михайлом Горбачовим у серпні 1991 року, розлючений натовп зніс пам’ятник Дзержинському, що стало одним із епізодів краху радянської системи.
З тих часів лунають заклики щодо повернення пам’ятника засновникові кривавої спецслужби на старе місце. Сам президент Володимир Путін назвав падіння СРСР «найбільшою трагедією» в новітній історії Росії. Він же відновив червону зірку як символ збройних сил і повернув музику гімну СРСР як гімн Росії.
В 2005 році бюст Дзержинському встановили у внутрішньому дворі Міністерства внутрішніх справ Росії.
Один із найвідоміших правозахисників Росії Людмила Алексєєва сказала Радіо Свобода, що навряд чи коли-небудь пам’ятник Дзержинському повернуть із віддаленого парку Москви на його старе місце.
«Чутки про те, що цей пам’ятник буде відновлений, час від часу з’являються, – каже вона. – Але мені здається, що це неможливо. Пам’ятник є символом похмурої установи, на рахунку якої мільйони невинних жертв. Я думаю, що будь-яка спроба відновлення цього пам’ятника буде викликати бурхливі протести та навряд чи таке вдасться зробити».
Раніше мер Москви Юрій Лужков був прихильником повернення пам’ятника Дзержинському, але зустрів жорсткий опір ліберальної опозиції, православної церкви, яку ЧК переслідувало.
Окрім того, критики такого кроку наголошують, що на Луб’янці вже є пам’ятник репресованим службою Дзержинського – «Соловецький камінь», який встановили тут незадовго до усунення пам’ятника засновникові ЧК.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Claire Bigg
Російські законодавці, як виглядає, знову відступили, коли відмовилися від пропозицій повернути, вже відреставрований на кошти влади Москви, пам’ятник Дзержинському на Луб’янську площу.
Ці чутки з’явилися у п’ятницю, 11 жовтня, коли заступник голови Московської думи Андрій Метельський сказав, що цей пам’ятник «залізному Феліксові» (так його охрестили ще Ленін і соратники) може повернутися на його «законне місце» – на Луб’янську площу, де була штаб-квартира КДБ СРСР (спадкоємця ЧК).
Метельський заявив про це через день після того, як влада Москви оголосила про реставрацію за народні, громадські кошти (півтора мільйона доларів) семи пам’ятників, включно з Дзержинським. Член «Єдиної Росії» охарактеризував пам’ятник Дзержинському як історично важливий та переконував, що після його реставрації «процес має бути завершений».
Дума Москви негайно спростувала заяву Метельського
Голова Московської думи Володимир Платонов заявив пізніше, що влада столиці Росії має право вирішувати, які пам’ятники мають прикрашати Москву, і заперечив можливість повернення пам’ятника Дзержинському на Луб’янку.
Пристрасті довкола пам’ятника Дзержинському тривають ще від часу падіння СРСР. Жахливі кровопролиття – дітища Дзержинського, ЧК – стали підставою для продовження масованих репресій руками членів диктатури Йосипа Сталіна у 1930-і роки. Після провалу путчу супротивників компромісу з Михайлом Горбачовим у серпні 1991 року, розлючений натовп зніс пам’ятник Дзержинському, що стало одним із епізодів краху радянської системи.
З тих часів лунають заклики щодо повернення пам’ятника засновникові кривавої спецслужби на старе місце. Сам президент Володимир Путін назвав падіння СРСР «найбільшою трагедією» в новітній історії Росії. Він же відновив червону зірку як символ збройних сил і повернув музику гімну СРСР як гімн Росії.
В 2005 році бюст Дзержинському встановили у внутрішньому дворі Міністерства внутрішніх справ Росії.
Один із найвідоміших правозахисників Росії Людмила Алексєєва сказала Радіо Свобода, що навряд чи коли-небудь пам’ятник Дзержинському повернуть із віддаленого парку Москви на його старе місце.
«Чутки про те, що цей пам’ятник буде відновлений, час від часу з’являються, – каже вона. – Але мені здається, що це неможливо. Пам’ятник є символом похмурої установи, на рахунку якої мільйони невинних жертв. Я думаю, що будь-яка спроба відновлення цього пам’ятника буде викликати бурхливі протести та навряд чи таке вдасться зробити».
Раніше мер Москви Юрій Лужков був прихильником повернення пам’ятника Дзержинському, але зустрів жорсткий опір ліберальної опозиції, православної церкви, яку ЧК переслідувало.
Окрім того, критики такого кроку наголошують, що на Луб’янці вже є пам’ятник репресованим службою Дзержинського – «Соловецький камінь», який встановили тут незадовго до усунення пам’ятника засновникові ЧК.
Матеріал підготували Василь Зілгалов і Claire Bigg
