Державний секретар США Джон Керрі, ООН і посланник Ліги арабських держав з проблем Сирії заявили у понеділок, що потрібно негайно організувати міжнародну конференцію, яка б розглянула питання створення перехідного уряду в цій країні. Представники сирійської опозиції говорять, що настав час готуватись до «життя після режиму Асада».
Американський державний секретар Джон Керрі заявив, що оскільки президент Сирії Башар Асад втратив легітимність, то потрібна міжнародна конференція для того, щоб підготувати цю країну до зміни влади.
США вважають, що президент Башар Асад втратив легітимність
Джон Керрі
«США вважають, що президент Башар Асад втратив легітимність і не може бути силою, яка може об’єднати людей», – сказав Керрі і додав, що потрібно провести міжнародну конференцію, яка б заклала основи нової урядової структури, і яка б створила умови для встановлення миру.
Про це Керрі заявив після зустрічі зі спеціальним посланником щодо Сирії Ліги арабських держав Лахдаром Брахімі, яка відбулася у резиденції посла США у Великій Британії.
Зі свого боку Брахімі заявив, що всі погоджуються з тим, що військового вирішення ситуації в Сирії не існує, тому арабські країни та Захід мають об’єднати зусилля, щоб знайти мирне вирішення проблеми.
Сирійці повинні мати центральне місце в цій конференції, тому що переговори будуть між ними
Лахдаром Брахімі
«Нам потрібно якнайшвидше встановити точну дату цієї конференції, щоб почати працювати. Ми з нетерпінням чекаємо там усіх, хто може допомогти сирійцям вирішити їхні проблеми. І, звичайно ж, самі сирійці повинні мати центральне місце в цій конференції, тому що переговори будуть між ними», – сказав представник Ліги арабських націй.
Асаду не місце в майбутньому Сирії – речник опозиції
Речник сирійської опозиції Халед Салех заявив журналістам у Стамбулі, що опозиція готова до переговорів за однієї умови.
Сам Асад і ті, хто несе відповідальність за вбивства сирійців, не матимуть місця в майбутньому Сирії
Халед Салех
«Існує одна конкретна умова, яку ми висуваємо, – каже він. – Ми хочемо, щоб мирна конференція в Женеві мала на меті перехід до демократії. А перехід до демократії означає, що режим Асада, який несе відповідальність за вбивство такої кількості людей, сам Асад і ті, хто несе відповідальність за вбивства сирійців, не матимуть місця в майбутньому Сирії».
Ще у неділю керівництво Сирійської національної ради, яка є найбільшим членом опозиційної Національної коаліції, заявило, що група не братиме участі в мирних переговорах .
У зв’язку з цим міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у понеділок у Москві, що США повинні чинити більший тиск на сирійську опозицію, щоб вона взяла участь у пропонованих мирних переговорах у Женеві, які, можливо, розпочнуться у листопаді.
За понад два з половиною роки сирійського конфлікту в цій країні загинуло понад 115 тисяч людей.
Сирійські біженці кажуть світові
1/14«Я хочу повернути життя, яке у мене було». Гуді, яка зараз живе в таборі біженців «Заатарі» на півночі Йорданії, виповнилося 11 років. Вона разом зі своєю родиною перебувала поза своїм будинком в Сирії, коли вибухнула бомба. Постраждала тільки вона. Її не могли доправити до лікарні майже два дні. Улюблений предмет Гуди у школі – арабська мова.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/14«Я втрачаю моє дитинство». У цього хлопчика є кілька старших родичів, один з яких написав: «Я сумую за своїми братами».
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/14«Моя Сирія... коли ж ми повернемося»? У Сирії вчителям не вдавалося через війни добиратися до школи, що була неподалік місця, де жила ця дівчина. Вона жила поруч і добровільно зголосилася давати уроки, щоб школярі «не забували». Тепер, живучи в Йорданії, вона працює волонтером організації CARE, допомагаючи своїм друзям у нещасті – біженцям.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/14«Врятуйте сирійських дітей».
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/14«У будинку моєї родини вода має інший смак». Ця дівчина розповіла, як жила її родина під час війни до втечі: «У нас були важкі часи. Вони бомбили всю нашу округу. Вони стріляли на вулиці. Ми були біля вікна, і одна куля пролетіла дуже близько».
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/14«Сирія в серці». Сирійським біженцям в Йорданії надзвичайно важко працювати на законних підставах. Сирійські чоловіки хочуть працювати, але їм не дозволяють.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/14«Де наша сім'я?»
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/14«Я люблю моїх друзів». Хлопчик з табору біженців «Заатарі» на півночі Йорданії. Дитяча праця є однією з проблем сирійських біженців, багато з дітей не ходять до школи.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/14Хлопчик: «Я сумую за своїми друзям, за родиною». Дівчинка ліворуч: «Я хочу повернутися до Сирії, але це важко». Дівчинка праворуч: «Безпека для Сирії». Організація CARE надає сім'ям цих біженців та іншим людям екстрену грошову допомогу, щоб допомогти їм задовольнити їхні нагальні потреби.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/14«Де моє життя?» Дівчата з числа біженців стикаються з особливими проблемами. CARE та інші неурядові організації ведуть роботу, щоб запобігати раннім шлюбам і забезпечити відвідування дівчатками школи.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/14«Мене звуть Мухаммад, і я не терорист». Одного разу в Сирії, до війни, Мухаммад зустрів туриста, який злякався його через ім'я. Дивно, але турист утік від Мухаммада, який хотів повернути йому пляшку з водою.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/14«Я люблю Сирію». У таборі біженців «Заатарі» на вересень 2013 року живе понад 100 тисяч сирійських біженців, що робить його другим за величиною табором біженців у світі.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/14«Мені набрид «Заатарі» і я сумую за Сирією». Ця молода сирійка, яка живе в таборі біженців «Заатарі», зробила своє звернення віршованим – в риму арабською мовою. Ще одне звернення, про яке вона думала, було таким: «Життя буде прекрасне».
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/14«Ми будуємо наш світ спільно». Цей сирієць працює волонтером у центрі, відкритому CARE для біженців у місті Зарка. Більшість сирійських біженців живе в Сирії в перенаселених квартирах у бідних міських районах, а не в таборах біженців.
«Біженці були зовсім не такими, як я, – у своєму одязі, мові, традиціях. Але мені здавалося, що я знаю їх. Особливо коли вони сміялися або плакали. І коли описували свої рідні домівки – до деталей, до води, до піску під ногами в Сирії», – написав фотограф Роберт Фогарті у фотоблозі dearworld.me. Разом з колегою Бенджаміном Рисом за підтримки гуманітарної організації CARE він відправився в Йорданію, щоб передати послання сирійських біженців світу.
В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.
