Звернення працівника до суду з позовом про стягнення зарплати, у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, не обмежується терміном. Про це йдеться у рішенні Конституційного суду України, ухваленому 15 жовтня за конституційним зверненням громадянки Людмили Присяжнюк.
При цьому, як наголошується в рішенні суду, під зарплатою маються на увазі всі виплати, на отримання яких працівник має право відповідно до умов трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.
Фізична особа – Людмила Присяжнюк – просила КСУ роз’яснити положення Кодексу законів про працю України і закону «Про оплату праці» на предмет того, чи належить оплата вимушеного простою, що стався не з вини працівника, до поняття «Належна працівнику заробітна плата» і чи повинні застосовуватися терміни позовної давності при розгляді справ про виплату зарплати, зокрема за вимушений простій, який стався не з вини працівника.
При цьому, як наголошується в рішенні суду, під зарплатою маються на увазі всі виплати, на отримання яких працівник має право відповідно до умов трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.
Фізична особа – Людмила Присяжнюк – просила КСУ роз’яснити положення Кодексу законів про працю України і закону «Про оплату праці» на предмет того, чи належить оплата вимушеного простою, що стався не з вини працівника, до поняття «Належна працівнику заробітна плата» і чи повинні застосовуватися терміни позовної давності при розгляді справ про виплату зарплати, зокрема за вимушений простій, який стався не з вини працівника.
