Конституція Криму потребує «кардинальних змін»?

У 15-у річницю ухвалення кримської конституції, що відзначається 21 жовтня, на півострові не стихають дискусії про необхідність її трансформації. Представники влади погоджуються, що у цей документ необхідно вносити поправки, але закликають не поспішати й обійтися без радикальних змін. Експерти ж вважають, що без врахування кримськотатарського фактору зміни в конституції автономії не дадуть позитивного ефекту.

Урочисте засідання у парламенті автономії: в президії кримський прем’єр, спікер і представник президента, депутати від Партії регіонів у перших рядах, далі – запрошені для нагородження представники місцевих органів влади, близького до неї бізнесу і силових структур. П’ятнадцять років тому Верховна Рада Криму на чолі з Леонідом Грачем ухвалила текст нової конституції автономії. Український парламент за півтора місяці у дещо зміненому вигляді її затвердив.

Нинішній спікер кримського парламенту Володимир Константинов каже, що це був «вимушений компроміс», який, втім, зберіг саму автономію, і тепер конституція є її «надійним захистом». Виступаючи на урочистому засіданні, голова Верховної Ради Криму заявив, що цей документ «не вимагає повного переписування, але деякі норми конституції потребують капітального ремонту».

Керівник Центру законодавчих ініціатив парламенту автономії, депутат від Партії регіонів Єфим Фікс говорить не стільки про «капітальний», скільки про «косметичний ремонт» нинішньої конституції Криму. За його словами, того, що в ній закладено, цілком достатньо для реалізації завдань, які стоять перед автономією.

«Сьогодні члени Конституційної асамблеї України разом з депутатами Верховної Ради Криму працюють саме над уточненням формулювань, щоб не було розбіжностей і неузгодженостей. Треба реалізувати через законодавство України те, що уже закладено в конституцію АРК. І над цим питанням ми сьогодні працюємо», – зазначив Єфим Фікс.

Кримська конституція мала б враховувати існування кримськотатарського народу – експерти

Кримська конституція свого часу відіграла важливу роль у стабілізації політичної ситуації в регіоні і ввела Крим у правове поле держави, вважає політичний аналітик, координатор «Кримської гуманітарної платформи» Андрій Іванець.

Проте її головним недоліком експерт називає недостатнє врегулювання міжетнічних питань, наприклад, відносин традиційних кримськотатарських інституцій етнічного самоврядування з владою чи надання кримським татарам національно-персональної автономії.

«Це б зняло побоювання інших жителів Криму стосовно кримськотатарської державності, а з іншого боку, гарантувало б доступ кримським татарам до бюджетних ресурсів, захищало краще їхній статус та вирішувало багато інших питань для репатріантів. Навіть після завершення самого процесу репатріації», – вважає Андрій Іванець.

Кримська конституція уникає навіть згадок про корінний народ півострова – кримських татар, ігнорує інтереси української меншини і надає переваги лише більшості – етнічним росіянам, вважає один з лідерів Меджлісу Рефат Чубаров. На його думку, Конституція АРК потребує кардинальних змін та їхнього консенсусного узгодження всіма етнічними громадами півострова.

«Для кримського суспільства, яке є багатонаціональним, важливо однаково відчуватися захищеним кримською та українською конституціями і, щоб ні в кого не було побоювань щодо збереження своїх релігійних, мовних, етнічних ідентичностей протягом тривалого часу», – зазначив Рефат Чубаров.

Туалетний папір – депутатам, намети – безквартирним

Рефат Чубаров на урочисті збори не прийшов, як і координатор Народного фронту «Севастополь-Крим-Росія» Валерій Подьячий. Останній зранку від імені проросійських активістів передав у громадську приймальну Верховної Ради Криму вимогу до депутатів виступити проти підписання асоціації Україна-ЄС, а також рулон туалетного паперу. За його словами, цей рулон символізує нікчемність кримської конституції і нездатність місцевих депутатів перешкодити європейській інтеграції України.
«Так звана конституція АРК 1998 року перетворила кримську автономію у фікцію. Навіть на таке важливе питання, як підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС, немає жодної реакції так званих депутатів кримського парламенту. А Крим міг би, у принципі, сам контактувати з Євросоюзом й у своїх інтересах відстоювати всі свої інтереси. На жаль, таких повноважень у них немає», – заявив Валерій Подьячий. У цій акції брав участь лише він сам.

У цей же час кілька десятків мешканців сімферопольських гуртожитків вимагали під стінами Верховної Ради Криму дозволити їм приватизувати їхні помешкання. На думку пікетувальників, чиновники ігнорують їхні законні права і вимоги чинного законодавства. Учасники акції заявили, що право на житло гарантується і конституцією Криму. Правда, жоден з учасників акції не знав, що 15-а річниця ухвалення цього документа, відзначається саме 21 жовтня.

Пікетувальники пообіцяли розбити під стінами кримського парламенту наметове містечко і розпочати голодування, якщо їхні вимоги влада не виконає. За годину після завершення пікету на місці його проведення вишикувалися учасники урочистих зборів – для святкового фотографування.