Президент Європейського парламенту Мартін Шульц знову заявив сьогодні про неприйнятність «потужного економічного тиску» Росії на країни-учасниці програми ЄС «Східне партнерство», а також на члена ЄС Литву.
Виступаючи перед учасниками саміту Європейського союзу, який почався сьогодні у Брюсселі, він наголосив, що країни-партнери мають суверенне право самим вирішувати, з ким укладати які угоди і до яких економічних блоків їм належати. «Тут не йдеться про вибір між Росією і ЄС», – наголосив він.
Шульц висловив переконання, що майбутній вільнюський саміт «Східного партнерства» буде визначальним у відносинах із країнами-партнерами і має досягти результатів.
На цьому саміті, зокрема, Україна сподівається підписати з ЄС угоду про асоціацію, але для цього Євросоюз вимагає виконати низку умов. Крім того, аналогічні угоди мають парафувати Молдова і Грузія.
Також планувалося, що таку угоду парафує і Вірменія, але ця країна несподівано змінила курс на вступ до Митного союзу під проводом Росії. Як стверджують критики, це відбулося через сильний тиск Москви. Росія також прагне залучити до своїх інтеграційних проектів і Україну, змінивши її нинішній євроінтеграційний курс, і для цього вдається до економічного тиску і щодо Києва.
Виступаючи перед учасниками саміту Європейського союзу, який почався сьогодні у Брюсселі, він наголосив, що країни-партнери мають суверенне право самим вирішувати, з ким укладати які угоди і до яких економічних блоків їм належати. «Тут не йдеться про вибір між Росією і ЄС», – наголосив він.
Шульц висловив переконання, що майбутній вільнюський саміт «Східного партнерства» буде визначальним у відносинах із країнами-партнерами і має досягти результатів.
На цьому саміті, зокрема, Україна сподівається підписати з ЄС угоду про асоціацію, але для цього Євросоюз вимагає виконати низку умов. Крім того, аналогічні угоди мають парафувати Молдова і Грузія.
Також планувалося, що таку угоду парафує і Вірменія, але ця країна несподівано змінила курс на вступ до Митного союзу під проводом Росії. Як стверджують критики, це відбулося через сильний тиск Москви. Росія також прагне залучити до своїх інтеграційних проектів і Україну, змінивши її нинішній євроінтеграційний курс, і для цього вдається до економічного тиску і щодо Києва.
