У суботу у Вашингтоні перед Конгресом відбулась акція протесту проти тотального прослуховування, яке розгорнули американські спецслужби.
Демонстрацію організував рух «Перестаньте за нами стежити». Його лідери передали у Конгрес документ з підписами сотень тисяч осіб з вимогою зупинити масовий збір інформації та практику перехоплення онлайн переписки та телефонних розмов громадян США та іноземців. Ця діяльність стала можливою багато в чому завдяки закону прийнятому одразу після терактів 2001 року, який розширив можливості спецслужб коли йдеться про антитерористичну боротьбу та питання національної безпеки.
Обурення американців поділяють і чимало світових лідерів. Минулого тижня вони дізналися, що американська розвідка прослуховує десятки мільйонів телефонів іноземних громадян а також приватні телефонні розмови високопоставлених політиків. Президент Франції назвав дії американських спецслужб неприйнятними.
Бразилія ініціювала розробку резолюції ООН, яка б гарантувала таємницю особистого електронного спілкування громадян. Німецький канцлер Анґела Меркель висилає до Вашингтона керівників власних спецслужб щоб отримати більше інформації про масштаби стеження американців.
Меркель каже, що довіра між Німеччиною та її близьким союзником Сполученими Штатами похитнулась. Канцлер повідомила, що деякі офіційні особи Німеччини навіть наполягають на відкладенні торговельних переговорів зі США. Дії американської розвідки гостро розкритикував і французький президент Франсуа Олланд.
Тим часом аналітики кажуть, що багато країн слідкують одна за одною, втім, додають вони, ця ситуація особлива.
«Такі речі постійно відбуваються між країнами, але те, що інформація про це так відверто виливається на перші сторінки медіа, і обурила певні країни», – говорить професор Університету Джорджа Вашингтона Шехерезад Рехман.
Рехман вважає, що охолодження відносин між США та їх союзниками не буде довготривалим, але, додає вона, американське Агентство національної безпеки повинно буде змінити деякі зі своїх механізмів роботи.
«Особливо йдеться про цільовий збір потрібної інформації замість просто підхоплення будь-яких даних. Ось це питання потребує обговорення», – каже вона.
Директор Агентства безпеки Кіт Алекзандер захищається. За його словами, багато союзників США підтримують існуючу практику збору розвідданих:
«Ось, що я чую: продовжуйте працювати з нами. Та інформація, яку ви нам надаєте, допомагає нам захистити нашу країну».
Держдепартамент, однак, визнає – скандал з прослуховуванням значною мірою ускладнив відносини США з деякими їх союзниками.
«Він створив серйозні труднощі у відносинах з нашими деякими партнерами. Крім того, все це відбувається на очах широкого загалу», – заявила на прес-конференції речниця Держдепу Джен Псакі.
А ці труднощі, у свою чергу ускладнять роботу політикам у Вашингтоні, яким важко буде поступитись будь-якої зброї у боротьбі з тероризмом.
Демонстрацію організував рух «Перестаньте за нами стежити». Його лідери передали у Конгрес документ з підписами сотень тисяч осіб з вимогою зупинити масовий збір інформації та практику перехоплення онлайн переписки та телефонних розмов громадян США та іноземців. Ця діяльність стала можливою багато в чому завдяки закону прийнятому одразу після терактів 2001 року, який розширив можливості спецслужб коли йдеться про антитерористичну боротьбу та питання національної безпеки.
Обурення американців поділяють і чимало світових лідерів. Минулого тижня вони дізналися, що американська розвідка прослуховує десятки мільйонів телефонів іноземних громадян а також приватні телефонні розмови високопоставлених політиків. Президент Франції назвав дії американських спецслужб неприйнятними.
Бразилія ініціювала розробку резолюції ООН, яка б гарантувала таємницю особистого електронного спілкування громадян. Німецький канцлер Анґела Меркель висилає до Вашингтона керівників власних спецслужб щоб отримати більше інформації про масштаби стеження американців.
Меркель каже, що довіра між Німеччиною та її близьким союзником Сполученими Штатами похитнулась. Канцлер повідомила, що деякі офіційні особи Німеччини навіть наполягають на відкладенні торговельних переговорів зі США. Дії американської розвідки гостро розкритикував і французький президент Франсуа Олланд.
Тим часом аналітики кажуть, що багато країн слідкують одна за одною, втім, додають вони, ця ситуація особлива.
«Такі речі постійно відбуваються між країнами, але те, що інформація про це так відверто виливається на перші сторінки медіа, і обурила певні країни», – говорить професор Університету Джорджа Вашингтона Шехерезад Рехман.
Рехман вважає, що охолодження відносин між США та їх союзниками не буде довготривалим, але, додає вона, американське Агентство національної безпеки повинно буде змінити деякі зі своїх механізмів роботи.
«Особливо йдеться про цільовий збір потрібної інформації замість просто підхоплення будь-яких даних. Ось це питання потребує обговорення», – каже вона.
Директор Агентства безпеки Кіт Алекзандер захищається. За його словами, багато союзників США підтримують існуючу практику збору розвідданих:
«Ось, що я чую: продовжуйте працювати з нами. Та інформація, яку ви нам надаєте, допомагає нам захистити нашу країну».
Держдепартамент, однак, визнає – скандал з прослуховуванням значною мірою ускладнив відносини США з деякими їх союзниками.
«Він створив серйозні труднощі у відносинах з нашими деякими партнерами. Крім того, все це відбувається на очах широкого загалу», – заявила на прес-конференції речниця Держдепу Джен Псакі.
А ці труднощі, у свою чергу ускладнять роботу політикам у Вашингтоні, яким важко буде поступитись будь-якої зброї у боротьбі з тероризмом.
