З тривалим візитом у Сполучених Штатах перебуває Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. У плані його візиту – відвідання парафій в Нью-Йорку, Нью-Джерсі, Чикаго, Мериленді та Іллінойсі.
– Ваше святосте, під час свого візиту до США Ви зустрічаєтеся не лише зі священиками та парафіянами, а і з членами Конгресу, Державного департаменту. З чим це пов’язано?
– Головна мета мого візиту до Сполучених Штатів Америки – це відвідання парафій Київського патріархату. Я звершую богослужіння, проповідую, вирішую проблеми, які в них виникають, і поруч з цим маю зустрічі з конгресменами, працівниками Державного департаменту. Яка мета зустрічей з конгресменами, сенаторами і в Державному департаменті? Тому що в цьому році буде вирішуватися питання про вступ України асоційованим членом в Європейський Союз.
Це питання для нас, українців і для української держави, має дуже важливе значення. Це питання доленосне: якою Україна буде в майбутньому? Яку вона буде відігравати роль в Європі? І тому зараз до цього питання прикута така увага не тільки всіх українців, але і європейців: ввійде Україна чи не ввійде? Ми хочемо, щоб Україна ввійшла в Європейський Союз, і просимо допомоги зі Сполучених Штатів Америки, зокрема в конгресменів, сенаторів, і в Держдепартаменті, щоб вони нам допомогли увійти в Європейський Союз.
– Тобто Церква зайняла таку активну політичну позицію?
– Ми не втручаємося в політику. Ми завжди заявляємо, що ми не втручаємося, але це має доленосне значення для українського народу. Церква завжди була, є та буде з народом, тому ми не байдужі до такого важливого питання.
– Ви раніше казали, що Київський патріархат перебуває під тиском з боку Московського патріархату за підтримки влади. Чи продовжується цей тиск зараз?
– Це було на початку президенства Віктора Януковича. Ми відчули такий тиск, тому що Москва думала, що, якщо прийшла нова влада, то можна за допомогою влади пригнати Київський патріархат до Московського. Але Київський патріархат настільки сильний, що приєднувати його до Росії і сенсу немає ніякого, і можливості нема. Наша українська влада відчула це та змінила своє ставлення до Київського патріархату. Тобто, президент рівно ставиться до всіх церков – і до Московського патріархату, і до Київського патріархату, і до Греко-католицької церви. Хоча він відвідує богослужіння Московського патріархату.
– Під час зустрічей з парафіянами у США Ви висловлювалися стосовно питань одностатевих шлюбів, релігійної толерантності та порушень прав людини. Чи не могли Ви озвучити позицію Церкви з цих питань?
– Справа в тому, що не тільки Київський патріархат виступає проти одностатевих шлюбів, але і Московський патріархат, і Греко-католицька церва – взагалі всі церкви та релігії, які входять до Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій. Ми зробили спільну заяву про несприйняття цього закону.
Мало того, ми були двічі в Брюсселі, де зустрічалися з депутатами, та теж заявили, що наші церкви ніколи не приймуть цей закон. (Мається на увазі закон про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації під час прийому на роботу, прийняття якого вимагається від України для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС – ред.)
– От Ви вже висловили позицію Церкви щодо нетрадиційних шлюбів. А от як Церква ставиться до розлучень в традиційних шлюбах?
– Категорично проти, крім вини перелюбства.
– А якщо чоловік б`є жінку?
– Якщо б`є – це не є причина для розлучення. Треба цього чоловіка напоумить, щоб він не робив цього. Бити не можна жінку. Апостол Павло каже: не бити треба, а любити треба дружину. Якщо чоловік б’є жінку або чоловік – п’яниця, то це не привід для розлучення, але чоловік не повинен цього робить, бо за це понесе покарання.
– У багатьох протестантських церквах жінки можуть бути священиками. Чи можуть жінки колись у майбутньому бути священиками в православній церкві? І що взагалі православна Церква думає про їх роль у релігії?
– Ніколи не буде. Головою сім’ї є чоловік, згідно з божественною установою. Церва на протязі двох тисяч років не приймала жінок в священство.
– Ми бачимо як активно за реформу католицької Церкви взявся Папа Римський Франциск. А от чи потрібна реформа православ’ю?
– Православна церква ніколи не буде реформуватися, бо завданням Церкви є зберігати істинну. Істину реформувати не треба. Пристосовуватися до нових умов церква повинна. Умови життя людей міняються, але істина залишається незмінною.
– Ще в мене питання щодо деяких оригінальних послуг, які надають православні священики в України - це освячення автомобілів, офісів. Чи має ця практика основу у християнській вірі і чи схвалюєте Ви її особисто?
– Освячувати треба все… і житло треба освячувати, літак треба освячувати, і машину треба освячувати – все треба освячувати. Але не зловживати цим.
– У США, як і в європейських країнах, зростає кількість атеїстів, гуманістів та агностиків. На Вашу думку, чи може невіруюча людина бути одночасно високоморальною? Що церква думає про таких людей?
– Сама людська природа створена Богом доброю. Совість має кожна людина і, якщо людина живе за законом совісті, то вона угодна Богові. Але для спасіння, для Царства небесного цього недостатньо. Тому що поруч з добром така людина чинить і гріх, то за добро вона не буде нести покарання, а за зло – буде.
Ви мене запитаєте, а в чому різниця між християнином та атеїстом? Християнин може покаятися та очиститися від гріха, а атеїст покаятися не може.
Чому покаятися не може? Тому що він не вірить в Бога. Опрощення гріха залежить тільки від Бога. Якщо християнин не жив згідно зі своєю вірою, не був християнином правдивим, то він буде засуджений на вічні страждання, так само як і атеїст.
– Ваше святосте, під час свого візиту до США Ви зустрічаєтеся не лише зі священиками та парафіянами, а і з членами Конгресу, Державного департаменту. З чим це пов’язано?
– Головна мета мого візиту до Сполучених Штатів Америки – це відвідання парафій Київського патріархату. Я звершую богослужіння, проповідую, вирішую проблеми, які в них виникають, і поруч з цим маю зустрічі з конгресменами, працівниками Державного департаменту. Яка мета зустрічей з конгресменами, сенаторами і в Державному департаменті? Тому що в цьому році буде вирішуватися питання про вступ України асоційованим членом в Європейський Союз.
Це питання для нас, українців і для української держави, має дуже важливе значення. Це питання доленосне: якою Україна буде в майбутньому? Яку вона буде відігравати роль в Європі? І тому зараз до цього питання прикута така увага не тільки всіх українців, але і європейців: ввійде Україна чи не ввійде? Ми хочемо, щоб Україна ввійшла в Європейський Союз, і просимо допомоги зі Сполучених Штатів Америки, зокрема в конгресменів, сенаторів, і в Держдепартаменті, щоб вони нам допомогли увійти в Європейський Союз.
– Тобто Церква зайняла таку активну політичну позицію?
– Ми не втручаємося в політику. Ми завжди заявляємо, що ми не втручаємося, але це має доленосне значення для українського народу. Церква завжди була, є та буде з народом, тому ми не байдужі до такого важливого питання.
– Ви раніше казали, що Київський патріархат перебуває під тиском з боку Московського патріархату за підтримки влади. Чи продовжується цей тиск зараз?
– Це було на початку президенства Віктора Януковича. Ми відчули такий тиск, тому що Москва думала, що, якщо прийшла нова влада, то можна за допомогою влади пригнати Київський патріархат до Московського. Але Київський патріархат настільки сильний, що приєднувати його до Росії і сенсу немає ніякого, і можливості нема. Наша українська влада відчула це та змінила своє ставлення до Київського патріархату. Тобто, президент рівно ставиться до всіх церков – і до Московського патріархату, і до Київського патріархату, і до Греко-католицької церви. Хоча він відвідує богослужіння Московського патріархату.
– Під час зустрічей з парафіянами у США Ви висловлювалися стосовно питань одностатевих шлюбів, релігійної толерантності та порушень прав людини. Чи не могли Ви озвучити позицію Церкви з цих питань?
– Справа в тому, що не тільки Київський патріархат виступає проти одностатевих шлюбів, але і Московський патріархат, і Греко-католицька церва – взагалі всі церкви та релігії, які входять до Всеукраїнської ради церков та релігійних організацій. Ми зробили спільну заяву про несприйняття цього закону.
Мало того, ми були двічі в Брюсселі, де зустрічалися з депутатами, та теж заявили, що наші церкви ніколи не приймуть цей закон. (Мається на увазі закон про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації під час прийому на роботу, прийняття якого вимагається від України для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС – ред.)
– От Ви вже висловили позицію Церкви щодо нетрадиційних шлюбів. А от як Церква ставиться до розлучень в традиційних шлюбах?
– Категорично проти, крім вини перелюбства.
– А якщо чоловік б`є жінку?
– Якщо б`є – це не є причина для розлучення. Треба цього чоловіка напоумить, щоб він не робив цього. Бити не можна жінку. Апостол Павло каже: не бити треба, а любити треба дружину. Якщо чоловік б’є жінку або чоловік – п’яниця, то це не привід для розлучення, але чоловік не повинен цього робить, бо за це понесе покарання.
– У багатьох протестантських церквах жінки можуть бути священиками. Чи можуть жінки колись у майбутньому бути священиками в православній церкві? І що взагалі православна Церква думає про їх роль у релігії?
– Ніколи не буде. Головою сім’ї є чоловік, згідно з божественною установою. Церва на протязі двох тисяч років не приймала жінок в священство.
– Ми бачимо як активно за реформу католицької Церкви взявся Папа Римський Франциск. А от чи потрібна реформа православ’ю?
– Православна церква ніколи не буде реформуватися, бо завданням Церкви є зберігати істинну. Істину реформувати не треба. Пристосовуватися до нових умов церква повинна. Умови життя людей міняються, але істина залишається незмінною.
– Ще в мене питання щодо деяких оригінальних послуг, які надають православні священики в України - це освячення автомобілів, офісів. Чи має ця практика основу у християнській вірі і чи схвалюєте Ви її особисто?
– Освячувати треба все… і житло треба освячувати, літак треба освячувати, і машину треба освячувати – все треба освячувати. Але не зловживати цим.
– У США, як і в європейських країнах, зростає кількість атеїстів, гуманістів та агностиків. На Вашу думку, чи може невіруюча людина бути одночасно високоморальною? Що церква думає про таких людей?
– Сама людська природа створена Богом доброю. Совість має кожна людина і, якщо людина живе за законом совісті, то вона угодна Богові. Але для спасіння, для Царства небесного цього недостатньо. Тому що поруч з добром така людина чинить і гріх, то за добро вона не буде нести покарання, а за зло – буде.
Ви мене запитаєте, а в чому різниця між християнином та атеїстом? Християнин може покаятися та очиститися від гріха, а атеїст покаятися не може.
Чому покаятися не може? Тому що він не вірить в Бога. Опрощення гріха залежить тільки від Бога. Якщо християнин не жив згідно зі своєю вірою, не був християнином правдивим, то він буде засуджений на вічні страждання, так само як і атеїст.
