Китай рухається далі у бік ринкової економіки. Цього тижня у Пекіні тривав чотириденний закритий пленум Комуністичної партії Китаю, на якому керівництво країни пообіцяло проводити подальші економічні реформи з метою збільшення частки приватних підприємств у загальній економіці країни. Але перша реакція мешканців країни на обіцянки партійних босів країни була дещо критичною.
Під час закритого пленуму Комуністична партія Китаю пообіцяла надати вільному ринку вирішальну роль в економіці країни, де сьогодні домінують державні підприємства. Це – перший пленум, який відбувся після того, як президентом був обраний Сі Цзіньпін.
Під час партійних зборів також було заявлено про наміри реформувати суди бюрократичний апарат Китаю. Утім, для багатьох мешканців країни реформи, які пообіцяло партійне керівництво, далекі від буденних проблем звичайних людей – нестачі доступного житла, охорони здоров’я та освіти.
«Багато з нас, хто працює в Пекіні, не може собі дозволити жити у пристойному помешканні, тому що оренда надзвичайно висока. Мені хотілося б, аби пленум звертався до реальних проблем», – говорить китаянка.
«Великі політичні ідеї та заяви – це не те, що турбує суспільство. Подивимося, чи їхні дії відповідатимуть їхнім обіцянкам», – каже перехожий.
Протягом останніх трьох десятиліть мільйони працівників-мігрантів переселилися з сіл до великих міст Китаю. Багато з них змогли вибратися зі злиднів. Середній клас країни зростає швидкими темпами. У той же час різко поглиблюється розрив між бідними та багатими. Корупція та привілеї верхівки країни викликають обурення в народі.
«Суспільство хотіло б бачити великий крок уперед у справі впровадження реформ. Деякі навіть думають, що реформи можуть бути проведені негайно. Але зміни в Китаї можуть відбуватися лише поступово, крок за кроком», – каже економіст Цай Цзімин.
Під час пленуму, лідери Компартії вирішили створити комісію з популяризації реформ, а також – Раду державної безпеки для того, щоб протистояти національними та іноземними загрозами. Але більша частина тексту постанови пленуму, за оцінкою фахівців, є дещо неконкретною. І найбільша проблема, яка турбує величезну армію працівників-мігрантів, у ній навіть не була згадана. Це – система реформа системи прописки.
Працівники, які прибувають до великих міст у пошуку роботи, часто зі своїми родинами, опиняються відрізаними від усіх соціальних програм. Їхні діти навіть не можуть ходити до школи чи до лікаря, бо освіта та медичні послуги надаються за місцем проживання.
«Вони могли хоча б згадати систему прописки у фінальній частині. Але це теж було б сенсу, якщо вони не готові реформувати соціальну політику та інші інституції, на яких тримається існуюча система», – каже Цзімин.
Через кілька днів готується оприлюднення повного документу звіту пленуму. Тоді стане більш зрозуміло, куди рухатиметься економіка Китаю.
Під час закритого пленуму Комуністична партія Китаю пообіцяла надати вільному ринку вирішальну роль в економіці країни, де сьогодні домінують державні підприємства. Це – перший пленум, який відбувся після того, як президентом був обраний Сі Цзіньпін.
Під час партійних зборів також було заявлено про наміри реформувати суди бюрократичний апарат Китаю. Утім, для багатьох мешканців країни реформи, які пообіцяло партійне керівництво, далекі від буденних проблем звичайних людей – нестачі доступного житла, охорони здоров’я та освіти.
«Багато з нас, хто працює в Пекіні, не може собі дозволити жити у пристойному помешканні, тому що оренда надзвичайно висока. Мені хотілося б, аби пленум звертався до реальних проблем», – говорить китаянка.
«Великі політичні ідеї та заяви – це не те, що турбує суспільство. Подивимося, чи їхні дії відповідатимуть їхнім обіцянкам», – каже перехожий.
Протягом останніх трьох десятиліть мільйони працівників-мігрантів переселилися з сіл до великих міст Китаю. Багато з них змогли вибратися зі злиднів. Середній клас країни зростає швидкими темпами. У той же час різко поглиблюється розрив між бідними та багатими. Корупція та привілеї верхівки країни викликають обурення в народі.
«Суспільство хотіло б бачити великий крок уперед у справі впровадження реформ. Деякі навіть думають, що реформи можуть бути проведені негайно. Але зміни в Китаї можуть відбуватися лише поступово, крок за кроком», – каже економіст Цай Цзімин.
Під час пленуму, лідери Компартії вирішили створити комісію з популяризації реформ, а також – Раду державної безпеки для того, щоб протистояти національними та іноземними загрозами. Але більша частина тексту постанови пленуму, за оцінкою фахівців, є дещо неконкретною. І найбільша проблема, яка турбує величезну армію працівників-мігрантів, у ній навіть не була згадана. Це – система реформа системи прописки.
Працівники, які прибувають до великих міст у пошуку роботи, часто зі своїми родинами, опиняються відрізаними від усіх соціальних програм. Їхні діти навіть не можуть ходити до школи чи до лікаря, бо освіта та медичні послуги надаються за місцем проживання.
«Вони могли хоча б згадати систему прописки у фінальній частині. Але це теж було б сенсу, якщо вони не готові реформувати соціальну політику та інші інституції, на яких тримається існуюча система», – каже Цзімин.
Через кілька днів готується оприлюднення повного документу звіту пленуму. Тоді стане більш зрозуміло, куди рухатиметься економіка Китаю.
