Київ – Нині перед Януковичем постало питання: як не спровокувати нову хвилю ізоляції? Він міг би частково позбутися проблем, домовившись із Путіним. Однак, як переконує «Український тиждень», господар Кремля насправді не збирається дуже витрачатися на Україну виключно в обмін на непідписання угоди про асоціацію, а вимагає якихось незворотних кроків – вступу до Митного союзу або здачі ГТС. Крім того, досвід показує, що російський лідер, як він уже це робив у відносинах із Януковичем, зможе будь-якої миті відмовитися від виконання власної частини зобов’язань або висунути додаткові вимоги. Тоді Янукович ризикує залишитися біля розбитого корита, попереджає видання.
У найближчий рік Україна може перетвориться не так на арену боротьби Януковича з опозицією, як на поле битви московської влади з прозахідно налаштованим населенням. І хоча журналіст «Дзеркала тижня» не дуже вірить в подібні прогнози песимістів, однак вважає, що коли це таки станеться, то це буде війна, в якій Януковичу відведуть малопочесну роль чи то полоненого, чи то дезертира. Це буде не його війна, але він буде в ній винен. Чи думає про це Віктор Федорович, який готував себе до ролі чи то визволителя, чи то мародера? – запитує видання. Чи усвідомлює він, наскільки недооцінив Росію, до прогнозованої жорсткості якої так очевидно виявився не готовим? Жорсткість «братніх обіймів» обтяжує Януковича вже тепер. Конкретніше йдеться в статті «Карти, гроші, два майдани».
Однією з особливостей нинішнього століття стало швидке зростання кількості приватних військових компаній, стверджує тижневик «Коментарі». З одного боку, це наслідок розпаду біполярного світу і поширення нових загроз, таких як міжнародний тероризм, релігійний фундаменталізм, транснаціональна організована злочинність. З іншого, в боротьбі з новими викликами використання державних силових структур – від спецслужб і поліції до армії – не завжди видається найбільш ефективним через механізми громадського контролю. Так що попит на послуги не просто виріс – самі військові компанії стали великим бізнесом. У недалекому майбутньому приватні армії стануть невід’ємною частиною військової галузі. Про наслідки йдеться в матеріалі «Пси війни вийшли на новий рівень».
Понад 100 тисяч українських сімей стали інвесторами недобудов, вклавши в неіснуючі метри гроші, які повернути майже неможливо. Невдалі новосели звинувачують забудовників, забудовники – кризу 2008 року. Пошуками винних займався і тижневик «Кореспондент». Результати пошуків – у статті «Зарили в котлован».
У найближчий рік Україна може перетвориться не так на арену боротьби Януковича з опозицією, як на поле битви московської влади з прозахідно налаштованим населенням. І хоча журналіст «Дзеркала тижня» не дуже вірить в подібні прогнози песимістів, однак вважає, що коли це таки станеться, то це буде війна, в якій Януковичу відведуть малопочесну роль чи то полоненого, чи то дезертира. Це буде не його війна, але він буде в ній винен. Чи думає про це Віктор Федорович, який готував себе до ролі чи то визволителя, чи то мародера? – запитує видання. Чи усвідомлює він, наскільки недооцінив Росію, до прогнозованої жорсткості якої так очевидно виявився не готовим? Жорсткість «братніх обіймів» обтяжує Януковича вже тепер. Конкретніше йдеться в статті «Карти, гроші, два майдани».
Однією з особливостей нинішнього століття стало швидке зростання кількості приватних військових компаній, стверджує тижневик «Коментарі». З одного боку, це наслідок розпаду біполярного світу і поширення нових загроз, таких як міжнародний тероризм, релігійний фундаменталізм, транснаціональна організована злочинність. З іншого, в боротьбі з новими викликами використання державних силових структур – від спецслужб і поліції до армії – не завжди видається найбільш ефективним через механізми громадського контролю. Так що попит на послуги не просто виріс – самі військові компанії стали великим бізнесом. У недалекому майбутньому приватні армії стануть невід’ємною частиною військової галузі. Про наслідки йдеться в матеріалі «Пси війни вийшли на новий рівень».
Понад 100 тисяч українських сімей стали інвесторами недобудов, вклавши в неіснуючі метри гроші, які повернути майже неможливо. Невдалі новосели звинувачують забудовників, забудовники – кризу 2008 року. Пошуками винних займався і тижневик «Кореспондент». Результати пошуків – у статті «Зарили в котлован».
