Київ – Події останніх п’яти тижнів затьмарили весь рік у цілому, створивши відчуття якоїсь нової реальності, в якій українці житимуть щонайменше до весни 2015 року. При цьому, як стверджує експерт газети «День», 2013-й залишиться в історії України одним із переломних років: подібних змін політичного ландшафту не було з 2004 року. Нинішній рік став часом викиду дуже великої кількості соціальної енергії, соціальної агресії і водночас роком входження в громадське життя нового покоління – покоління, народженого в 1990-х, першого покоління незалежної України. Саме зараз, 2013-го почав чітко вимальовуватися розкол за віковою ознакою. На арену вперше вийшли молоді люди, які не мають навіть за фактом запису в паспорті стосунку до Радянського Союзу. 2013-й відкриває їхній час, хоча і в дуже несприятливих обставинах, зауважує політолог.
Утім, як переконує інший експерт «Дня», кілька кадрових змін відбудеться вже у січні. Однак «лава запасних» у Януковича досить обмежена. Зазвичай, він вдається до методу ротації чи рокіровки: людину з одного місця пересувають на інше. Знайти абсолютно нових людей не так просто. У цьому складі уряду є люди, які прийшли з регіонального рівня, наприклад Олександр Вілкул. Але все ж, останні три роки засвідчили, що попри формальну наявність великої фракції Партії регіонів, кадровий резерв президента обмежений. Не всі, хто працює на рівні виконавчої влади готові бути ефективними урядовцями. Стаття називається «Розбір польотів».
Опозицію, владу і громадськість потрібно посадити за стіл перемовин, наголошує експерт «Газети по-українськи». А щоб влада на цих круглих столах не виступала із позиції сильного та її слова не були обманом необхідно запрошувати європейських спостерігачів. Водночас і опозиції треба чіткіше сформулювати свої вимоги. Бо ж є риторичні, а є – справжні. Вибори 2015-го стануть випробуванням для країни. Тому упродовж 2014-го необхідно вирішити кілька принципових питань. Перше: створити базу для чесних виборів. Друге: домовитися про позачергові парламентські вибори – одразу після президентських. Третє: перейти до іншої моделі держави та принципів її управління.
Завдяки грудневим подіям запит на лідерів нового покоління став очевидним. Однак, як стверджує тижневик «Коментарі», навряд чи суспільство чітко уявляє собі, яким саме лідерам воно готове довіряти, кого з них воно готове наділити політичною владою. У якийсь момент з’явилася думка, що покоління нових лідерів виникне з середовища «майданівців». Але навряд чи це буде саме так, зауважує видання. Бо вже сьогодні видно, що представникам цього середовища буде дуже складно домогтися довіри та визнання в східних і південних регіонах, де немає великої публічної підтримки столичного протесту. І не тому, що ідея модернізації країни там принципово не сприймається. Справа швидше в несхваленні форми, в якій ця ідея подається. Докладніше про це йдеться в статті «Хто стане героєм нашого часу».
Утім, як переконує інший експерт «Дня», кілька кадрових змін відбудеться вже у січні. Однак «лава запасних» у Януковича досить обмежена. Зазвичай, він вдається до методу ротації чи рокіровки: людину з одного місця пересувають на інше. Знайти абсолютно нових людей не так просто. У цьому складі уряду є люди, які прийшли з регіонального рівня, наприклад Олександр Вілкул. Але все ж, останні три роки засвідчили, що попри формальну наявність великої фракції Партії регіонів, кадровий резерв президента обмежений. Не всі, хто працює на рівні виконавчої влади готові бути ефективними урядовцями. Стаття називається «Розбір польотів».
Опозицію, владу і громадськість потрібно посадити за стіл перемовин, наголошує експерт «Газети по-українськи». А щоб влада на цих круглих столах не виступала із позиції сильного та її слова не були обманом необхідно запрошувати європейських спостерігачів. Водночас і опозиції треба чіткіше сформулювати свої вимоги. Бо ж є риторичні, а є – справжні. Вибори 2015-го стануть випробуванням для країни. Тому упродовж 2014-го необхідно вирішити кілька принципових питань. Перше: створити базу для чесних виборів. Друге: домовитися про позачергові парламентські вибори – одразу після президентських. Третє: перейти до іншої моделі держави та принципів її управління.
Завдяки грудневим подіям запит на лідерів нового покоління став очевидним. Однак, як стверджує тижневик «Коментарі», навряд чи суспільство чітко уявляє собі, яким саме лідерам воно готове довіряти, кого з них воно готове наділити політичною владою. У якийсь момент з’явилася думка, що покоління нових лідерів виникне з середовища «майданівців». Але навряд чи це буде саме так, зауважує видання. Бо вже сьогодні видно, що представникам цього середовища буде дуже складно домогтися довіри та визнання в східних і південних регіонах, де немає великої публічної підтримки столичного протесту. І не тому, що ідея модернізації країни там принципово не сприймається. Справа швидше в несхваленні форми, в якій ця ідея подається. Докладніше про це йдеться в статті «Хто стане героєм нашого часу».
