Доступність посилання

Неопалима купина

22 січня 1969 року люди приносять квіти та запалюють свічки біля пам’ятника святому Вацлаву на Вацлавській площі в Празі в памсять про померлого від опіків після акту самоспалення Яна Палаха
1/9 22 січня 1969 року люди приносять квіти та запалюють свічки біля пам’ятника святому Вацлаву на Вацлавській площі в Празі в памсять про померлого від опіків після акту самоспалення Яна Палаха
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Ян Палах під час навчання в Карловому університеті
2/9 Ян Палах під час навчання в Карловому університеті
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Кімната в студентському гуртожитку, де Ян Палах жив під час навчання. Фотографія зроблена в 1969 році після його смерті
3/9 Кімната в студентському гуртожитку, де Ян Палах жив під час навчання. Фотографія зроблена в 1969 році після його смерті
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Студентське голодування на Вацлавській площі, яке оголосили празькі студенти після самоспалення Яна Палаха
4/9 Студентське голодування на Вацлавській площі, яке оголосили празькі студенти після самоспалення Яна Палаха
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
20 січня 1969 року: студентська демонстрація у Празі. На задньому плані – портрет Яна Палаха
5/9 20 січня 1969 року: студентська демонстрація у Празі. На задньому плані – портрет Яна Палаха
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Учасники студентської демонстрації на Вацлавській площі, 20 січня 1969 року
6/9 Учасники студентської демонстрації на Вацлавській площі, 20 січня 1969 року
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
22 січня 1969 року, черга на Староміській площі у Празі охочих попрощатися з Яном Палахом, померлим 19 січня 1969 після акту самоспалення
7/9 22 січня 1969 року, черга на Староміській площі у Празі охочих попрощатися з Яном Палахом, померлим 19 січня 1969 після акту самоспалення
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Мати Яна Палаха Лібуше разом із сином Їржі на похоронах Яна Палаха в Празі
8/9 Мати Яна Палаха Лібуше разом із сином Їржі на похоронах Яна Палаха в Празі
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
15 січня 1989 року, затримання учасників демонстрації, організованої з нагоди 20-річчя з дня смерті Яна Палаха. Незважаючи на жорстоку реакцію поліції, вона тривала кілька днів. Ці події були названі «Тиждень Палаха», і сучасні історики вважають їх передвісником Оксамитної революції, яка призвела до відставки комуністичного уряду та проведення в Чехословаччині вільних виборів
9/9 15 січня 1989 року, затримання учасників демонстрації, організованої з нагоди 20-річчя з дня смерті Яна Палаха. Незважаючи на жорстоку реакцію поліції, вона тривала кілька днів. Ці події були названі «Тиждень Палаха», і сучасні історики вважають їх передвісником Оксамитної революції, яка призвела до відставки комуністичного уряду та проведення в Чехословаччині вільних виборів
16 січня 1969 року 20-річний студент Ян Палах підпалив себе у Празі на знак протесту проти вторгнення в серпні 1968 року до Чехословаччини військ країн Варшавського договору. Він помер від отриманих опіків три дні по тому. Похорони Палаха стали виявом суспільної незгоди з придушенням ліберальних реформ, що проходили до введення військ. Вчинок Палаха надихнув Яна Заїца і Евжена Плоцека теж вчинити самоспалення, щоб звернути увагу на те, що відбувалося в країні. У 1989 році, з нагоди 20-ї річниці з дня смерті Палаха, акції пам’яті перетворилися на масові антикомуністичні протести, які продовжилися під час Оксамитної революції, що призвело до проведення в Чехословаччині вільних виборів.
Назад
Вперед
«Людина повинна чинити опір злу стільки, скільки їй вистачить сили». Розповідають, що це були останні перед смертю слова Яна Палаха – празького студента, який 16 січня 1969 року підпалив себе на знак протесту проти окупації Чехословаччини військом так званого «мирного» Варшавського пакту.

Тяжко повірити, що продуманий, глибоко усвідомлений крок, як і сказані на останньому подиху слова належать всього лиш 20-му юнакові, який тільки починав жити. Він свідомо пішов на смерть. Він вчинив це на дуже людній Вацлавській площі Праги – столиці тодішньої Чехословаччини, щоб до якомога більше людей збагнула, що життя в неволі, у скутій тоталітарним режимом країні принизливе і недостойне.

Палаючий Ян Палах пробіг всього кілька метрів і впав, але запалений ним вогонь освітив країну, зігрів душі земляків. Чехи з шаною і нині називають Яна Палаха «Смолоскипом № 1».

Згадую, як кілька років тому чеський президент Вацлав Гавел, вийшовши з машини, підійшов до місця самоспалення Яна Палаха, де встановлена меморіальна таблиця, і поклав невеличкий букет квітів. Він схилив голову і про щось собі думав. Навколо зібралось багато людей, але ніхто не наважився порушити цю святу мить. Вацлав Гавел не забував Яна Палаха, він приходив до нього щороку, завжди з квітами і завжди без охорони.

Вчинок Яна Палаха розбудив чехів, режим боявся навіть згадки про його ім’я. А тому коли в січні 1989 року чеські студенти оголосили про проведення «Палахового тижня» – акцій протесту проти режиму і вийшли на барикади, влада виставила проти них поліцію з кийками. Розпочалось протистояння, яке в листопаді 89-го завершилось мирною «оксамитною революцією. І весь цей час смолоскип Яна Палаха освітлював дорогу правдоборцям.

Цей смолоскип палає і зараз, він як неопалима купина – кущ, що горить і незгорає й служить провідною зіркою для тих, хто заблукав.

Думки, висловлені в розділі «Блоги», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Колишня співробітниця Радіо Свобода, фрілансерка, дослідниця історії української еміграції і мистецтва у міжвоєнній Чехословаччині, авторка Енциклопедичного словника «Україна поза Україною». Пише на теми культури і політики

XS
SM
MD
LG