У неділю, 19 січня, в Москві пройде акція правозахисників, політиків, журналістів і всіх небайдужих, присвячена пам’яті журналістки і адвоката-правозахисника – жертв неонацистів Росії. П’ять років тому адвокат, правозахисник Станіслав Маркелов і журналістка Анастасія Бабурова були застрелені російськими неонацистами серед білого дня в центрі Москви, за кілька сотень метрів від Кремля. Ця історія викликала громадське обурення в Росії, виконавці вбивства були суворо засуджені. Але й через 5 років після цього влада у значній мірі закриває очі на радикальні групи націоналістів, вбивства на расовому ґрунті в Росії.
Лариса Бабурова все ще душить у собі сльози, у себе вдома в українському Севастополі, бо біль за загиблою дочкою Анастасією не втихає. Вона сказала Радіо Свобода, що роки не забрали у неї почуття гіркої втрати: «Життя зупинилося. Втратити єдину дитину – це найстрашніше, що може бути. Ми про неї ніколи не забуваємо, вона постійно з нами, кожну мить, кожний день, кожну годину».
25-річна Анастасія Бабурова була застрелена в голову, невдовзі після виходу на вулицю з прес-конференції у центрі Москви разом із адвокатом Станіславом Маркеловим. Її супутник встиг на мить стати перед нею, щоб прийняти атаку нападників на себе. Драма вбивства журналістки і 34-річного правозахисника відбувалася у центрі Москви, поблизу Кремля.
Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за ці вбивства. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.
Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.
Неонацисти, націоналісти продовжують відкрито діяти в Росії
Станіслав Маркелов був тоді вже відомим адвокатом, котрий зробив собі ім’я на захисті чеченських цивільних громадян, жертв російської армії в Чечні. Він також захищав журналіста Анну Політковську, застрелену в Москві у 2006 році, а також Михайла Бекетова, журналіста та екологічного активіста, котрий помер минулого року від травм після нападу на нього.
Але й сьогодні влада Росії все ще у значні мірі закриває очі на расово мотивовані вбивства, коли злочинців звинувачують лише у хуліганстві. Гомофобська риторика проникла навіть у лави опозиційних політиків, що показали вибори мера Москви влітку 2013 року.
Журналісти «Нової газети», котрі співпрацювали з Анастасією Бабуровою, визнають, що розслідування цих убивств було рідкісним винятком послідовності правосуддя Росії. Зокрема, тодішній редактор газети Надія Прусенкова сказала Радіо Свобода: «З тих історій, які мали місце у нас, це єдиний випадок, коли розслідування було завершене. Ми також, як і офіційне розслідування, дослідили кілька версій цього вбивства. І дійсно наявні неспростовні докази, що якраз ці люди виконали згадані розстріли. Таким чином ми погодилися з розслідуванням та результатами судового процесу. Ми вважаємо, що злочинці отримали, що й заслужили».
«Нова газета» вийшла у неділю зі спеціальним випуском, присвяченим пам’яті Станіслава Маркелова і Анастасії Бабурової. Друзі, колеги загиблих, правозахисники, політики проводять в неділю марш у центрі Москви з метою відзначити пам’ять Маркелова і Бабурової. Подібні акції мають пройти і в інших містах Європи – Берліні, Афінах та у рідному місті Анастасії – Севастополі, в Україні.
Матеріал підготували Claire Bigg і Василь Зілгалов
Лариса Бабурова все ще душить у собі сльози, у себе вдома в українському Севастополі, бо біль за загиблою дочкою Анастасією не втихає. Вона сказала Радіо Свобода, що роки не забрали у неї почуття гіркої втрати: «Життя зупинилося. Втратити єдину дитину – це найстрашніше, що може бути. Ми про неї ніколи не забуваємо, вона постійно з нами, кожну мить, кожний день, кожну годину».
25-річна Анастасія Бабурова була застрелена в голову, невдовзі після виходу на вулицю з прес-конференції у центрі Москви разом із адвокатом Станіславом Маркеловим. Її супутник встиг на мить стати перед нею, щоб прийняти атаку нападників на себе. Драма вбивства журналістки і 34-річного правозахисника відбувалася у центрі Москви, поблизу Кремля.
Російський суд у 2011 році засудив двох членів неонацистського угруповання за ці вбивства. Микита Тіхонов отримав довічний термін ув’язнення, а його подруга, Євгенія Хасіс, 18 років в’язниці за співучасть у цих вбивствах.
Як Маркелов, так і Бабурова були відомими борцями проти ультра-націоналістичного насильства в Росії і неодноразово отримували погрози, пов’язані з їхньою діяльністю.
Неонацисти, націоналісти продовжують відкрито діяти в Росії
Станіслав Маркелов був тоді вже відомим адвокатом, котрий зробив собі ім’я на захисті чеченських цивільних громадян, жертв російської армії в Чечні. Він також захищав журналіста Анну Політковську, застрелену в Москві у 2006 році, а також Михайла Бекетова, журналіста та екологічного активіста, котрий помер минулого року від травм після нападу на нього.
Але й сьогодні влада Росії все ще у значні мірі закриває очі на расово мотивовані вбивства, коли злочинців звинувачують лише у хуліганстві. Гомофобська риторика проникла навіть у лави опозиційних політиків, що показали вибори мера Москви влітку 2013 року.
Журналісти «Нової газети», котрі співпрацювали з Анастасією Бабуровою, визнають, що розслідування цих убивств було рідкісним винятком послідовності правосуддя Росії. Зокрема, тодішній редактор газети Надія Прусенкова сказала Радіо Свобода: «З тих історій, які мали місце у нас, це єдиний випадок, коли розслідування було завершене. Ми також, як і офіційне розслідування, дослідили кілька версій цього вбивства. І дійсно наявні неспростовні докази, що якраз ці люди виконали згадані розстріли. Таким чином ми погодилися з розслідуванням та результатами судового процесу. Ми вважаємо, що злочинці отримали, що й заслужили».
«Нова газета» вийшла у неділю зі спеціальним випуском, присвяченим пам’яті Станіслава Маркелова і Анастасії Бабурової. Друзі, колеги загиблих, правозахисники, політики проводять в неділю марш у центрі Москви з метою відзначити пам’ять Маркелова і Бабурової. Подібні акції мають пройти і в інших містах Європи – Берліні, Афінах та у рідному місті Анастасії – Севастополі, в Україні.
Матеріал підготували Claire Bigg і Василь Зілгалов
