Доступність посилання

ТОП новини

«Боснійська весна» чи «революція порожніх шлунків»?


У Боснії й Герцеґовині від минулої п’ятниці тривають масові протести проти безробіття і важкої економічної ситуації в цій країні. Пікетувальники в Сараєві та ще кількох містах підпалювали урядові будинки, розбивали машини. Поранення отримали кілька десятків демонстрантів та поліцейських.

У Сараєві, Тузлі, Зениці, Мостарі, Біхачі та інших містах о 13-й годині у понеділок почалися нові протести. Організатори закликали громадян не руйнувати, не підпалювати суспільне майно. Слід зазначити, що ні в столиці, ні в інших містах немає єдиної організації, партії або профспілки, котра б очолювала протест і була б спроможною контролювати дії пікетувальників. У більшості міст ідеться про стихійний рух безпорадних, напівголодних людей. До них упродовж вихідних приєднувалися групи хуліганів, єдиною метою яких були сутички з поліцією та грабування.

Оглядачі в регіоні говорять про «боснійську весну», інші про «революцію порожніх шлунків». Приблизно 40 відсотків повнолітних громадян втратили робочі місця або працюють у збанкрутілих компаніях, щомісяця отримують мізерну плату або взагалі не отримують нічого. Політичні суперечки, корупція та бездіяльність державних органів додатково дратують громадян.
Протести в Сараєві
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:14 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Представники сербів блокують центральні органи

Громадяни загалом невдоволені, але засуджують насильство. Пенсіонерка з Сараєва каже: «Я підтримую протести, люди в скрутному становищі, але це дикунство. Вони руйнують місто, цивілізацію. Це роблять ті, хто не поважає культуру, традицію». Із цією жінкою погоджується перехожий, який також не захотів назвати своє ім’я. «Упевнений, що не треба діяти таким способом, – каже він. – Замість цього, я сказав би: нехай зійдуть до річки Міляцки, нехай очистять Міляцку, нехай очистять парки й інше. Шкода!»

Боснія й Герцеґовина складається з босняцько-хорватської Федерації та Сербської Республіки. Повноваження центральних органів украй обмежені. Сербські представники постійно блокують ухвалення окремих законів у Парламентській асамблеї та рішень виконавчої влади. Те саме відбувається й у Президії: її постанови набувають чинності лише тоді, якщо за них проголосують всі три члени Президії: босняк, серб та хорват.

Більшість босняків та хорватів виступає за надання ширших повноважень центральній владі. Натомість серби наполягають на федералізації. Їхні лідери заявляють про намір призначити референдум про відокремлення в разі, якщо Сараєво буде обмежувати їхню самостійність.

Економіст Светлана Ценич пояснює: «Нинішню владу найбільше лякає можливість, що настане день, коли всі нації об’єднаються. На мою думку, це жах для політичних еліт в Боснії і Герцеговині. До цього може призвести кожний соціальний бунт, оскільки у всіх нас є порожні шлунки. Не треба забувати й факт що перед тим як ви скажете своє ім`я й визначите свою національність, ви вже є платником податків і даєте гроші політичним діячам. Коли люди усвідомлять це, єдність громадян стане нічним жахіттям для всіх політичних діячів».

Ультиматум виконавчій владі – до 12 лютого

Протестів досі не було в Сербській Республіці, хоча і там ситуацію не називають кращою. Але там сильна влада прем’єра Мілорада Додика, який контролює всю економіку, фінанси, поліцію, ЗМІ тощо. Його пропагандисти запевняють співнародників, що національним інтересом є ухилятися від демонстрацій. Додик у неділю перебував у Белграді і заявив, що метою протестів є дестабілізація Сербської Республіки. Він не пояснив цього незрозумілого твердження. Серби поки що довіряють своєму лідерові і не долучаються до босняків та хорватів.

Подали у відставку прем’єри чотирьох з-поміж десяти боснійських кантонів. Кількість пікетувальників із години в годину збільшується. Вони вимагають, щоб виконавча влада Федерації подала у відставку до 13-ї години 12 лютого. Оглядачі припускають, що протести можуть розширитися й в інших країнах регіону.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG