Громадські активісти і правозахисники усіма силами намагаються «запустити» процес люстрації. За місяць підготовано три законопроекти, які стосуються повномасштабної люстрації. Разом з тим люстраційний комітет і надалі залишається громадською ініціативою, що діє на громадських засадах. Українці вивчають закордонний досвід і зважають на особливі виклики люстрації по-українськи.
Представника фундації «Відкритий діалог» Андрія Вальчишина непокоїть, що в Україні ще немає процесу люстрації. «В цьому проблема. Є вакуум і він наповнюється тими ініціативами, які є. Це виклик для влади. Чуємо зі сторони Міністерства внутрішніх справ про самоуправство на місцях, критику на адресу якихось активістів. Це є промахом, недоліком нинішньої влади, що вона люстраційного рішення не запропонувала. Є запит, є процеси, які відбуваються, але з люстрацією це немає ніякого зв’язку», – каже він.
Люстрація, за словами Андрія Вальчишина, залежить від тих ініціативних груп, що взяли на себе відповідальність запропонувати механізми люстрації, від того, наскільки українська влада буде іти їм назустріч, і від того, як ці процеси в Україні сприйматиме Захід.
Разом з тим з люстрацією в Україні важливо і не переборщити, бо в іншому випадку можна наплодити ворогів держави застерігає директор естонського Центру європейських ініціатив Євген Криштафович.
«Дуже небезпечно, коли під люстрацію потрапляє невеликий відсоток чиновників, яких необхідно прибрати від керівництва державними органами. З іншої сторони, коли ця кількість чиновників розростається, то ви ще й п’яту колону множите. Вони вже не з дулею в кишені будуть, а з «калашниковим». І це вже не опозиція, це ви вже ворогів держави плодите. Тому важливо не переборщити», – застерігає він.
Від чиновників вимагатимуть написати «клятву»?
Для ефективної люстрації потрібно знайти тонку межу і максимально залучати до цього процесу громадськість, порадив естонський експерт. Допоки ж в Україні не відбулись президентські і парламентські вибори, Україна може перейняти досвід Естонії і змусити українських чиновників написати «клятву», що вони не співпрацювали зі спецорганами, не були членами військової розвідки, не брали участі в політичних репресіях тощо. У протилежному випадку, усі вони будуть люстровані.
Це може бути «клятвою» чи декларацією, як пропонується в деяких законопроектах, поданих до Верховної Ради, а може буде вироблений інший механізм, в якому й критерії будуть інші. Водночас добрим знаком є те, що міністр Аваков започаткував «принципово нову модель кадрових рішень» у МВС, вважає представник фонду «Відкритий діалог» Андрій Вальчишин.
«Дуже похвально, що ці призначення так відбуваються. Нехай і з помилками. Дуже добре, що враховуються пропозиції громадськості. Це не є люстрація, але це новий механізм, який можна закріпити, як громадські консультації з приводу призначень на ключові посади, в тому числі правоохоронних органів», – вважає він.
Нагадаємо, що Арсен Аваков пообіцяв, що всіх призначених керівників обласних управлінь міліції і державтоінспекції звільняють з посад і вони стають виконувачами обов’язків, а пропозиції щодо постійних призначень розроблятиме після аналізу на місцях Люстраційний комітет спільно з кадровою комісією МВС.
Втім, в низці областей досі виникають конфлікти навколо призначень керівників правоохоронних органів, не узгоджених із громадськістю.
Представника фундації «Відкритий діалог» Андрія Вальчишина непокоїть, що в Україні ще немає процесу люстрації. «В цьому проблема. Є вакуум і він наповнюється тими ініціативами, які є. Це виклик для влади. Чуємо зі сторони Міністерства внутрішніх справ про самоуправство на місцях, критику на адресу якихось активістів. Це є промахом, недоліком нинішньої влади, що вона люстраційного рішення не запропонувала. Є запит, є процеси, які відбуваються, але з люстрацією це немає ніякого зв’язку», – каже він.
Люстрація, за словами Андрія Вальчишина, залежить від тих ініціативних груп, що взяли на себе відповідальність запропонувати механізми люстрації, від того, наскільки українська влада буде іти їм назустріч, і від того, як ці процеси в Україні сприйматиме Захід.
Разом з тим з люстрацією в Україні важливо і не переборщити, бо в іншому випадку можна наплодити ворогів держави застерігає директор естонського Центру європейських ініціатив Євген Криштафович.
«Дуже небезпечно, коли під люстрацію потрапляє невеликий відсоток чиновників, яких необхідно прибрати від керівництва державними органами. З іншої сторони, коли ця кількість чиновників розростається, то ви ще й п’яту колону множите. Вони вже не з дулею в кишені будуть, а з «калашниковим». І це вже не опозиція, це ви вже ворогів держави плодите. Тому важливо не переборщити», – застерігає він.
Від чиновників вимагатимуть написати «клятву»?
Для ефективної люстрації потрібно знайти тонку межу і максимально залучати до цього процесу громадськість, порадив естонський експерт. Допоки ж в Україні не відбулись президентські і парламентські вибори, Україна може перейняти досвід Естонії і змусити українських чиновників написати «клятву», що вони не співпрацювали зі спецорганами, не були членами військової розвідки, не брали участі в політичних репресіях тощо. У протилежному випадку, усі вони будуть люстровані.
Це може бути «клятвою» чи декларацією, як пропонується в деяких законопроектах, поданих до Верховної Ради, а може буде вироблений інший механізм, в якому й критерії будуть інші. Водночас добрим знаком є те, що міністр Аваков започаткував «принципово нову модель кадрових рішень» у МВС, вважає представник фонду «Відкритий діалог» Андрій Вальчишин.
«Дуже похвально, що ці призначення так відбуваються. Нехай і з помилками. Дуже добре, що враховуються пропозиції громадськості. Це не є люстрація, але це новий механізм, який можна закріпити, як громадські консультації з приводу призначень на ключові посади, в тому числі правоохоронних органів», – вважає він.
Нагадаємо, що Арсен Аваков пообіцяв, що всіх призначених керівників обласних управлінь міліції і державтоінспекції звільняють з посад і вони стають виконувачами обов’язків, а пропозиції щодо постійних призначень розроблятиме після аналізу на місцях Люстраційний комітет спільно з кадровою комісією МВС.
Втім, в низці областей досі виникають конфлікти навколо призначень керівників правоохоронних органів, не узгоджених із громадськістю.
