Нинішня «Батьківщина» чимось нагадує «Нашу Україну» – політолог Фесенко

Київ – Політики залишають не тільки лави Партії регіонів, яка втратила владу. Народний депутат Микола Томенко пішов із партії «Батьківщина». Перед ним це зробила народний депутат Леся Оробець. Деякі експерти припускають, що серед соратників Юлії Тимошенко дехто не вірить в її перемогу на дочасних президентських виборах. Більше про особливості політичних процесів Радіо Свобода розповів політолог Володимир Фесенко.

– Як пояснити вихід депутатів – людей здебільшого прагматичних – із лав партії, яка має найбільший доступ до важелів влади?

– Безумовно, свої мотиви є в Оробець і в Томенка. Але треба розуміти одну важливу річ. Те, що ми називаємо «Батьківщиною» – це, насправді, об’єднана опозиція. Нинішня «Батьківщина» чимось нагадує «Нашу Україну» свого часу. Бо завдяки об’єднанню різних політичних сил вона відбулася. Крім того, після повернення Тимошенко і після приходу до влади всередині партії посилилися внутрішні суперечності, зокрема – з точки зору узгодження особистих політичних інтересів.

– А чи можна говорити, що у лавах фракції «Батьківщина» є група, яка на виборах працює на головного конкурента Юлії Тимошенко?

– Порошенка маєте на увазі?

– Так.

– Я не виключаю і навіть знаю, що у фракції «Батьківщина» є симпатики Петра Олексійовича, пов’язані із ним. Також, наскільки я знаю, частина людей із команди Юлії Тимошенко були проти її висунення на посаду президента. Це не тому, що вони підтримують Порошенка – ні. Вони розуміли, що зараз ситуація така, що є певні обмеження в сприйнятті Тимошенко. З різних причин. Тому були пропозиції: не поспішати, не йти на президентські вибори, а очолити партійний список на парламентських виборах і зараз не ризикувати. Але Тимошенко – вона не пасує перед різними перешкодами і проблемами. Вона йде в бій завжди із надією на перемогу.

– Чи можна про Юлію Тимошенко говорити як про кандидата від влади?

– Не зовсім. На мій погляд, те, що «Батьківщина» сконцентрувала в своїх руках забагато посад – це помилка. Вони взяли на себе у дуже складний час величезний обсяг прямої формальної відповідальності. З одного боку, їх за це можна поважати: не побоялися. Адже ризики зараз величезні! Але з іншого – саме з точки зору електоральних інтересів – треба було діяти більш гнучко.

Чи будуть вважати Тимошенко представником влади? Формально – ні. Але вона вже сказала, що залишить Яценюка прем’єром. І це заздалегідь може створювати для неї проблеми. Бо таким чином вона бере на себе відповідальність за ті рішення уряду, які сприйматимуться критично. Її опоненти і конкуренти критикуватимуть владу і не забудуть нагадати, що правлячу партію очолює Тимошенко.

Але вона може і певний зиск отримувати з того, що очолює правлячу партію. Це не адмінресурс у прямому сенсі, але використовувати виконавчу владу у своїх інтересах під час кампанії, реалізовувати конкретні ініціативи через виконавчу владу – думаю, що вона спробує це зробити.