У 36 тисяч учасників Бостонського марафону цьогорічний пробіг викликав почуття суму. Минулого року подія була трагічно перервана терактами. Багато людей прийшли не лише по вболівати за марафонців, але і щоб віддати шану чотирьом загиблим внаслідок подвійних вибухів, що сталися біля фінішної смуги. Життя багатьох бігунів змінилось, але чимало з них повернулись цього року.
На перший погляд все виглядає як звичайнісінький марафон. Але минулорічні трагічні події - подвійні вибухи на фінішній смузі - змінили бостонський пробіг назавжди. Пам'ять жертв теракту вшанували хвилиною мовчання. Після чого пролунав національний гімн, у небі пролетіли військові гелікоптери швидкої допомоги, які минулого року надавали постраждалим медичну допомогу.
У той день, Кольєр Клеґ стояла тут, вболівала за свою колегу. Вона почула перший вибух, почала бігти, а відтак прямо біля неї розірвалась друга бомба.
Сьогодні вона страждає на панічні атаки, вона боїться натовпу та гучних звуків. Після вибухів марафон було зупинено. Подруга Клегг, Келзі Перкінс пробігла сорок кілометрів з гарним результатом, до фінішу їй залишалось менше двох кілометрів.
«Моя подруга зайшла на дистанцію і лише сказала: «Зупинись на хвильку, все нормально, але щось погане сталося», - розповідає дівчина.
Камери спостереження підхопили, як брати Царнаєви залишили дві валізи: одну біля Клеґ, іншу - поряд з фінішною лінією. Через кілька секунд пролунали вибухи, в результаті яких троє людей загинуло, понад двісті отримали поранення. Тамерлан загинув під час перестрілки з правоохоронцями. Джохару загрожує смертна кара, його слухання призначені на листопад.
Протягом року, бостонці приходили до тями та присягнулись обов’язково повернутись на трасу у 2014-му. Вони повернулись, а цей марафон увійшов в історію.
Меб Кефлезігі став першим за тридцять останніх років американцем, який переміг у Бостонському марафоні. Кенійка Ріта Джемпту перемогла серед жінок, встановивши рекорд.
А Перкінс та Клеґ хотіли встановити свій власний рекорд – разом дістатися фінішу. Вони пробігли пліч-о-пліч, без зупинок.
Як і решта бігунів, ці дві жінки перетнули не лише фінішну лінію, а й побороли трагічні спогади у собі, тепер згадуватимуть про успіх. Обидві сьогодні можуть похвалитись медалями за завершення марафону.
Бостонський марафон проводиться з 1897 року.
На перший погляд все виглядає як звичайнісінький марафон. Але минулорічні трагічні події - подвійні вибухи на фінішній смузі - змінили бостонський пробіг назавжди. Пам'ять жертв теракту вшанували хвилиною мовчання. Після чого пролунав національний гімн, у небі пролетіли військові гелікоптери швидкої допомоги, які минулого року надавали постраждалим медичну допомогу.
У той день, Кольєр Клеґ стояла тут, вболівала за свою колегу. Вона почула перший вибух, почала бігти, а відтак прямо біля неї розірвалась друга бомба.
Сьогодні вона страждає на панічні атаки, вона боїться натовпу та гучних звуків. Після вибухів марафон було зупинено. Подруга Клегг, Келзі Перкінс пробігла сорок кілометрів з гарним результатом, до фінішу їй залишалось менше двох кілометрів.
«Моя подруга зайшла на дистанцію і лише сказала: «Зупинись на хвильку, все нормально, але щось погане сталося», - розповідає дівчина.
Камери спостереження підхопили, як брати Царнаєви залишили дві валізи: одну біля Клеґ, іншу - поряд з фінішною лінією. Через кілька секунд пролунали вибухи, в результаті яких троє людей загинуло, понад двісті отримали поранення. Тамерлан загинув під час перестрілки з правоохоронцями. Джохару загрожує смертна кара, його слухання призначені на листопад.
Протягом року, бостонці приходили до тями та присягнулись обов’язково повернутись на трасу у 2014-му. Вони повернулись, а цей марафон увійшов в історію.
Меб Кефлезігі став першим за тридцять останніх років американцем, який переміг у Бостонському марафоні. Кенійка Ріта Джемпту перемогла серед жінок, встановивши рекорд.
А Перкінс та Клеґ хотіли встановити свій власний рекорд – разом дістатися фінішу. Вони пробігли пліч-о-пліч, без зупинок.
Як і решта бігунів, ці дві жінки перетнули не лише фінішну лінію, а й побороли трагічні спогади у собі, тепер згадуватимуть про успіх. Обидві сьогодні можуть похвалитись медалями за завершення марафону.
Бостонський марафон проводиться з 1897 року.
