Київ – Події в Україні розвиваються з прискоренням: за останні чотири місяці країна пережила чи не більше потрясінь, ніж за останні 14 років. Як пише тижневик «Коментарі», в інформаційно-подієвому хаосі принципово неможливо складати якісь прогнози на майбутнє, сам горизонт прогнозування наблизився на відстань кількох діб. А проте політикам, суспільству та бізнесу доводиться якось викручуватися в таких умовах. Як саме, тижневик аналізує в публікаціях «Країна в режимі ручного управління» та «Як жити сьогоднішнім днем».
Найближчим часом Фонд держмайна оформить контроль над магістраллю «Самара – Західне». Таким чином, Київ стане офіційним господарем ключового нафтопродуктопроводу, перейнявши в Москви пальму першості з управління цим бізнесом, констатує тижневик «Коментарі». Видання зауважує, що офіційний Київ обізнаний про стратегічну значимість цієї труби, тому після можливого визнання за Фондом держмайна прав власності на неї, роль України як транзитної ланки, що сполучає Росію з Європою, помітно зросте. Головне, щоб автором суперечки за трубопровідну інфраструктуру не виявився якийсь український нафтовий магнат, для якого управління трубою «Самара – Західне» стане банальною можливістю отримати контроль над основним каналом постачань імпортного дизеля в Україну. Про це йдеться в матеріалі «Транзитний гамбіт».
Чи потрібна Україні територіальна цілісність ціною паралічу держави та її перетворення на конгломерат різноспрямованих регіонів? Про це розмірковує «Український тиждень». Видання наголошує, що важливо, щоб ціна збереження Донбасу в складі України, тобто поступок тамтешнім регіональним елітам, не стала невиправдано високою для майбутнього всієї держави. Адже й у фінансово-економічному, й у світоглядному, й у політичному сенсі цей край є баластом, який всі роки стримував й ускладнював ринкову та демократичну трансформацію України, національну консолідацію та європейську і євроатлантичну інтеграцію. Та й в економічному плані Донбас аж ніяк не є для України ані локомотивом сьогодні, ані особливо перспективним регіоном у найближчому майбутньому. Його нинішня спеціалізація застаріла, надмірно енергозатратна металургійна промисловість, об’єктивно збиткова через умови видобутку вугільна галузь та неконкурентне на світовому ринку важке машинобудування. При цьому регіон має завищену в кілька разів зайнятість майже в усіх галузях промисловості, що в майбутньому означатиме хронічну проблему безробіття й соціальні проблеми у зв’язку із закриттям нерентабельних виробництв. Докладніше з економічними показниками краю «Український тиждень» знайомить у статті «Ціна Донбасу».
Дописувач тижневика «Фокус» вважає, що йдучи на поступки Заходу та Росії і наділивши регіони владою, Київ ризикує остаточно втратити над ними контроль. Про це йдеться в матеріалі «Небезпечні ігри».
Побоюючись їхати до Криму, українці вирішують, чим замінити знайомі пейзажі півострова. Відповідей маса: від Одеси до Таїланду, переконує тижневик «Кореспондент». Видання розповідає, що можуть запропонувати туристу приморські курорти України та в яких країнах далекого зарубіжжя можна знайти альтернативи відпочинку на Кримському півострові. Заголовки публікацій:«Сезон змін» та «Не Кримом єдиним».
Найближчим часом Фонд держмайна оформить контроль над магістраллю «Самара – Західне». Таким чином, Київ стане офіційним господарем ключового нафтопродуктопроводу, перейнявши в Москви пальму першості з управління цим бізнесом, констатує тижневик «Коментарі». Видання зауважує, що офіційний Київ обізнаний про стратегічну значимість цієї труби, тому після можливого визнання за Фондом держмайна прав власності на неї, роль України як транзитної ланки, що сполучає Росію з Європою, помітно зросте. Головне, щоб автором суперечки за трубопровідну інфраструктуру не виявився якийсь український нафтовий магнат, для якого управління трубою «Самара – Західне» стане банальною можливістю отримати контроль над основним каналом постачань імпортного дизеля в Україну. Про це йдеться в матеріалі «Транзитний гамбіт».
Чи потрібна Україні територіальна цілісність ціною паралічу держави та її перетворення на конгломерат різноспрямованих регіонів? Про це розмірковує «Український тиждень». Видання наголошує, що важливо, щоб ціна збереження Донбасу в складі України, тобто поступок тамтешнім регіональним елітам, не стала невиправдано високою для майбутнього всієї держави. Адже й у фінансово-економічному, й у світоглядному, й у політичному сенсі цей край є баластом, який всі роки стримував й ускладнював ринкову та демократичну трансформацію України, національну консолідацію та європейську і євроатлантичну інтеграцію. Та й в економічному плані Донбас аж ніяк не є для України ані локомотивом сьогодні, ані особливо перспективним регіоном у найближчому майбутньому. Його нинішня спеціалізація застаріла, надмірно енергозатратна металургійна промисловість, об’єктивно збиткова через умови видобутку вугільна галузь та неконкурентне на світовому ринку важке машинобудування. При цьому регіон має завищену в кілька разів зайнятість майже в усіх галузях промисловості, що в майбутньому означатиме хронічну проблему безробіття й соціальні проблеми у зв’язку із закриттям нерентабельних виробництв. Докладніше з економічними показниками краю «Український тиждень» знайомить у статті «Ціна Донбасу».
Дописувач тижневика «Фокус» вважає, що йдучи на поступки Заходу та Росії і наділивши регіони владою, Київ ризикує остаточно втратити над ними контроль. Про це йдеться в матеріалі «Небезпечні ігри».
Побоюючись їхати до Криму, українці вирішують, чим замінити знайомі пейзажі півострова. Відповідей маса: від Одеси до Таїланду, переконує тижневик «Кореспондент». Видання розповідає, що можуть запропонувати туристу приморські курорти України та в яких країнах далекого зарубіжжя можна знайти альтернативи відпочинку на Кримському півострові. Заголовки публікацій:«Сезон змін» та «Не Кримом єдиним».
