Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі пропонує «запровадження надзвичайного стану в медійній сфері». Документів, які б чітко роз’яснювали, які саме нові вимоги до ЗМІ планує висувати держава в умовах збройного протистояння на Сході, немає. Однак у прилеглій до неспокійного Донбасу Дніпропетровщині мас-медійники вже обговорюють ініціативу й висловлюють чимало пересторог. Як зберегти баланс між прагненням держави за допомогою ЗМІ плекати патріотичні настрої й свободою слова?
Про необхідність запровадження надзвичайного стану в медійній сфері цього тижня під час візиту до Дніпропетровська заявив голова Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький. За його словами, це продиктовано тим, що Україна в останні 5 років програє інформаційну війну Росії. Чіткого визначення того, що таке «надзвичайний стан» в інформаційному полі й чим загрожуватиме ЗМІ його недотримання, поки немає. Але на думку Костицького, українські ЗМІ мають менше розказувати про «недоліки українського розвитку», натомість більше – пропагувати патріотичні ідеї, доносити, що Україна – незалежна і демократична держава.
«Потрібно спочатку виграти інформаційну війну, а потім говорити про недоліки українського розвитку. Другим кроком потрібно зробити так, щоб аналітика працювала на випередження. Вона повинна розповідати, що Україна незалежна і демократична держава», – заявив у Дніпропетровську Костицький.
«Стан надзвичайно відповідальної журналістики»
Ініціатива керівника комісії з моралі викликала чимало запитань у представників дніпропетровських ЗМІ, вони вже почали її обговорювати. «Надзвичайний стан» в інформаційній сфері, каже генеральний директор телекомпанії «Приват ТБ Дніпро» («9-й канал») Ольга Владімірова, – надто сильне словосполучення. ВОна зазначає, що надзвичайний стан у ЗМІ для неї – це передусім надзвичайний професіоналізм й надзвичайна відповідальність перед суспільством. Кожна редакція, кожен журналіст мають запровадити його для себе самі. Журналістику думок треба залишити блогерам, а мас-медіа лишити журналістику фактів, вважає Владімірова.
Надзвичайний стан для журналіста має бути передусім у мізкахОльга Владімірова
«Надзвичайний стан для журналіста має бути передусім у мізках. Але у кожного ЗМІ є ще й редакційна політика. Можуть виникнути певні «ножиці» між мораллю журналіста, між «надзвичайним станом» в інформаційному полі й редакційним завданням. У деякій мірі, надзвичайний стан у ЗМІ для нашої країни – це утопія. Оголосити його можна, але як ми будемо це виконувати, справа сумління кожного. Для мене надзвичайний стан в інформаційній сфері – це надзвичайний професіоналізм. Згадати все, чому нас вчили в ідеалі й усе це виконувати. Для мене зараз це стан не екстреної журналістики, а якісної, відповідальної, з максимальною кількістю джерел. Дуже акуратно формулювати тексти, дуже тонко використовувати інструментарій думок. Додавати, що «інформація доповнюється», «інформація оновлюється», якщо ми стовідсотково не впевнені», – говорить Владімірова.
Не різка, а пряник?
Керівники дніпропетровських телеканалів сходяться на тому, що російським серіалам, які пропагують силу зброї сусідньої держави, не місце в українському ефірі. Менш однозначно висловлюються щодо старих радянських фільмів: хтось зауважує, що вони підживлюють у частини суспільства певні настрої, які може використовувати північний сусід, хтось нічого поганого в них не вбачає. Однак мас-медійники кажуть: аби робити якісний український продукт, який би заповнив цю нішу, їм зараз потрібен не «надзвичайний інформаційний стан», а підтримка держави.
«Жодним нормативним актом ми не можемо це врегулювати, тут потрібні державні програми, які б дозволили виробляти продукт. Російський продукт з’явився не просто так: є продукт – є ринок. Ринку в Україні немає, він слабкий. Потрібні якісь вкладення, якісь пільги, які б дозволили нам виробляти. Повинні бути спеціальні важелі, як це робити. Пільгово, якісно, можливо, з якоюсь державною підтримкою. Я хочу звернути увагу на те, що це цілий комплекс заходів, а не один закон. Нам скажуть: «Оце робіть, а оце не можна». А далі що?» – зауважує генеральний директор дніпропетровського «34-го каналу» Юрій Сугак.
Хто і що буде диктувати?
Чи не буде використовуватись «особливий стан» в інформаційній сфері для утисків ЗМІ, які не догодили владі, запитують представники дніпропетровських мас-медіа. Їхні побоювання розділяє заступник голови координаційної ради з питань розвитку підприємництва при Дніпропетровській облдержадміністрації Михайло Крапивко. Експерт підозрює: під виглядом «надзвичайного стану в ЗМІ» держава може запровадити інструмент «пост-цензури» й взяти на себе каральні функції.
«Надзвичайний стан в інформаційній сфері – це не буде один документ, це буде цілий ряд нормативних актів. Але особисто я побоююсь, щоб мова знову не зайшла, як у січневих законах, про кримінальну відповідальність журналістів. Зрозуміло, що відповідальність має бути, але питання, якою вона буде і хто, і що буде диктувати. Питання в тому, щоб ці документи змогли зберегти баланс інтересів, прав і обов’язків ЗМІ. Це головне в цій ситуації», – сказав експерт.
Дніпропетровські мас-медійники та експерти сходяться на тому, що ініціатива національної комісії з моралі про надзвичайний стан у ЗМІ потребує широкого обговорення. Водночас юристи радять ЗМІ домагатись включення до робочої групи з цього питання журналістів-практиків.
