Двоє працівників танкового заводу зі Львова сьогодні вирушають у Донецьку область, щоб ремонтувати танки і бронетранспортери у польових умовах. Такі відрядження – це вже річ звикла. Робітники кажуть, що стан військової техніки далеко не найкращий, але вона піддається ремонту. На нову ж сподіватись марно.
Керівник виїзної бригади львівського бронетанкового заводу Юрій щойно повернувся з Донбасу. Зі собою він віз комплект інструментів, вагою до 130 кілограмів. Ремонтували робітники військову техніку у польових умовах, лише відпочиваючи по кілька годин на добу. Машини старі, роками не експлуатувались, а тому вони часто ламаються і потребують постійного ремонту.
Повну розбірку і збірку робили за 3 дні 5 осіб. Складний ремонт неможливо там зробити, а легкий можна
«Але там, де гайка закручена, можна ремонтувати. Ми їдемо, але розуміємо, що повернемось, а хлопцям там важче. Війна війною. Стан техніки бажав би бути кращим. Повну розбірку і збірку робили за 3 дні 5 осіб. Складний ремонт неможливо там зробити, а легкий можна. Мені приємно, що я туди їздив і на Майдан, бо в іншому випадку нашого заводу не було б, вивезли б техніку, металолом продали б і все», – говорить Юрій.
Завод працював на експорт
У радянський час львівський завод обслуговував військову бронетехніку всього СРСР. 27 липня 1944 радянські війська увійшли у Львів, а вже у серпні був створений завод і звідси відправили на фронт 1200 відремонтованих одиниць військової техніки. На початку 90-х почався занепад підприємства, із 2000 робітників сьогодні працює втричі менше. Донедавна завод працював лише на експорт – ремонтував запчастини до радянської військової бронетехніки для країн Близького Сходу, Африки, а також Азербайджану, Грузії, Казахстану. Лише українська держава нічого не замовляла, а Росія відмовилась від послуг львівських фахівців.
Із початком конфлікту у східних регіонах танковий завод у Львові отримав нове життя – Україна стала головним замовником. У місяць завод ремонтує 15 військових машин, що у 4 рази менше, аніж у радянський час.
Наймолодшому українському танку – понад 20 років
Олександр Остапець, директор львівського бронетанкового заводу, розповів Радіо Свобода, що сьогодні деякі верстати задіяні у роботі навіть у 3 зміни. Переважно на підприємстві ремонтують запчастини до танків Т-72, також відновлюють БТР-80, ремонтно-евакуаційні машини, котрі витягують з місць бойових дій підбиту військову техніку, ремонтують львів’яни і гусениці.
Другий місяць активно беремо участь у відновленні техніки для МіноборониОлександр Остапець
«Другий місяць активно беремо участь у відновленні техніки для Міноборони. Це ремонт двигунів, виготовлення запчастин для бронетранспортерів. Ремонтуємо всі гумовотехнічні вироби, двигуни і ходову частину танків, 1986 року виготовлення – наймолодший», – каже директор заводу.
А останній український танк для українського війська був виготовлений на початку 90-х. Нових танків Україна не виготовляє для української армії, а модернізує старі, тобто у машинах встановлюють нове обладнання. До 2017 Міноборони планує придбати сто нових танків «Оплот» на озброєння армії. Запчастини до них виготовлятимуть на львівському заводі.
До слова, український танк Т-84У «Оплот» зображений на російській ювілейній монеті «Танкові війська» як сучасний… російський танк.
