Україна посіла 83-є місце зі 187 країн за «Індексом людського розвитку». Цей показник аналізує очікувану тривалість життя, навчання та валовий національний дохід на душу населення. За рік Україна опустилась на 5 позицій. Експерти пояснюють: все через корупцію, погану економіку та війну на Донбасі.
За період незалежності України показник «Індексу людського розвитку» тут зріс трохи більше, ніж на 4%. Цього року Україна 83-я серед 187 країн. Про це повідомила заступник постійного представника Представництва ООН в Україні Ініта Пауловіч. За її словами, цей показник належить до високої категорії людського розвитку. Разом із тим, середньостатистичні показники в Європі та Азії кращі, ніж в Україні.
«Якщо ви переглянете результати за всіма показниками, то дійдете висновку: є позитивні, а є й негативні тенденції. Це значить, що загалом Україна залишається на тому ж місці, що й була», – додала Пауловіч.
У порівнянні з попереднім роком Україна опустилась на 5 позицій. Експерт зазначає: найпроблемнішим показником для України є валовий національний дохід на душу населення. За словами Пауловіч, за період незалежності він зменшився майже на чверть. Експерт зазначила, що проблеми в економіці та війна на Донбасі суттєво вплинули на цьогорічну позицію в рейтингу.
Прогрес України є, проте він прослідковується не у всіх сферах розвитку країни. Про це зазначила Елла Лібанова, директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук.
«Позитивної динаміки щодо «Індексу людського розвитку» загалом досягнуто завдяки єдиному нашому – високому – рівню освіти», – додала Лібанова.
За її словами, можна говорити про те, що якість освіти не така, як хочеться, а освіта не відповідає вимогам ринку праці. Проте, акцентує експерт, освіта – це єдина серйозна системна перевага України за «Індексом людського розвитку».
У 2012 році у загальному рейтингу Україна посіла 78-е місце зі 187. У рейтингу 2013 року перше місце посіла Норвегія, останнє ділять Нігер та Демократична Республіка Конго.
«Індекс людського розвитку» був запроваджений у першій Доповіді про людський розвиток, що вийшла в 1990 році як зведений вимірювач, що кидав виклик суто економічним оцінкам прогресу країн.
