Доступність посилання

ТОП новини
16 Грудень 2018, Київ 17:53

На Майдані запрацював мобілізаційний пункт батальйону ОУН


На Майдані запрацював мобілізаційний пункт батальйону ОУН
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:33 0:00

На Майдані запрацював мобілізаційний пункт батальйону ОУН

У Києві на майдані Незалежності у двох наметах сотні ОУН запрацював мобілізаційний пункт новоствореного батальйону ОУН. 14 волонтерів, які вже пройшли вишкіл, у четвер мають вирушити до українського війська.

Пункт розташувався у двох наметах. В одному – маленькому – запис. Тут комп’ютер з базою даних та з резюме кандидатів, 14 із них вже пройшли вишкіл і їх планується в четвер відправити до українського війська з Ніжина. На столі, поруч із великою іконою, рушником та українським прапором – портрет маслом Євгена Коновальця, ім’я котрого носить Перша Київська сотня ОУН. На підлозі – в картонній коробці кевларові шоломи болотного кольору, по яких «ще й муха не ходила» – щойно отримані від друзів батальйону з Канади.

В іншому – великому – казарма. В середину вартовий не пускає. Через нещільно зачинену завісу видно матраци майже на підлозі. Когось стриже перукар…

Підрозділ з 14 сміливців має потрапити до українського добровольчого корпусу. Завдання – безпосередня участь у бойових діях та диверсійна – спрямована проти сил сепаратистських формувань – робота.

За словами сотника Першої Київської сотні ОУН Миколи Коханівського, призовом займається його сотня, яка воювала на Майдані. Якусь частину людей з сотні раніше було направлено до батальйону «Азов». Зараз в лавах цього батальйону діє чота ОУН (30 осіб). Оскільки батальйон «Азов» вже укомплектований, нових волонтерів записують до новоствореного батальйону ОУН.

Розібратися з ситуацією в інших наметах Майдану, мешканцям яких закидають бездіяльність, за словами Кохановського, має Рада сотників і координаційна Рада Майдану.

«Майдан мусить стати тотальним мобілізаційним пунктом, – говорить Коханівський, – тобто одні люди мусять робити мобілізацію, відправляти людей на вишкіл. Для того, щоб в подальшому вони йшли в добровольчі батальйони, або до регулярної армії – на фронт. Інші волонтери – мусять тут ставити свої намети і збирати допомогу. Медики – проводити якісь свої курси. Дівчата, які хочуть допомагати – вчити мінімальним медичним знанням. На жаль, не сталося так, як ми хотіли, щоб весь Майдан виключно цим займався: щоб зі сцени постійно лунала молитва за Перемогу, як це було на Майдані, а весь Майдан щоб Перемогу творив. Декілька наметів таких і є – зокрема один волонтерський намет допомогли встановити біля барикади. Завдання цих волонтерів – збирати і возити допомогу, вони це в принципі роблять. Але ж на Майдані багато людей і вони могли б це робити ефективніше. Тим більше, люди зараз дуже активно жертвують, допомагають – хто що може, той те і несе Отже, так як ми хотіли, не вийшло, але декілька наметів – половина, я думаю, – приносять користь і Україні, і фронту. Звісно, є певні негативні моменти, якими зараз мені просто ніколи займатися, розбиратися із цим – для цього є Рада Сотників, я на неї не ходжу, тому що не маю часу. Тобто, ми їдемо на передову, ведемо людей, відповідно, якийсь час воюємо, або тут мобілізовуємо – потім веземо на вишкіл. Також ми приймаємо біженців, яких розміщаємо у тих приміщеннях, які ми вже віднайшли. Ну плюс я ще є координатором Комітету визволення політв’язнів, і раз на тиждень ми робимо тут засідання нашого Комітету. Тобто, це не дає мені можливості займатися, власне, вихованням Майдану».

Микола Коханівський.
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

За словами Кохановського, сотня ОУН показує власним прикладом, як треба поводитись тим, хто стоїть на Майдані. «Наша сотня не п’є горілку, не волочиться по дівчатах, займається виключно допомогою фронту і власне мобілізацією».

Всього через Першу Київську сотню ОУН на фронт, за словами Коханівського, було відправлено понад 100 осіб. Своєї черги чекають ще 200 людей. Тепер треба знайти полігон для вишколу і фінансове джерело для утримання цих вояків. Усіх, кого ОУН відправляв на фронт, забезпечили мінімумом, необхідним для солдата – формою, чоботами, бронежилетами.

«Допомагаємо нашим людям і далі, бо війна – це постійні потреби. Сьогодні він ходить в нормальних чоботах, а завтра вони розлізлись… Мінімум потрібно дві форми, які часто рвуться. Я все це сам пройшов, бо періодично їжджу в зону бойових дій. Це робота, котру треба робити, щоби Україна була вільною», – резюмує Коханівський.

Перехожі чоловіки, котрі крокують Хрещатиком, в більшості своїй знають, що мобілізаційний пункт на Майдані існує. Радіо Свобода поспілкувалося з десятьма із них, жоден добровольцем на фронт їхати не поспішає. Приблизно половина готові будуть піти воювати за призовом.

У наметі-казармі ОУН тим часом, після вечірнього вишколу, готуються до відбою – треба звикати до армійського розкладу. Володимир Аксьонов – нещодавно після ротації, а в четвер знову вирушає на фронт. Він брав участь у зачищенні Маріуполя. «Звичайно, – каже, – страх є… Коли видали автомат Калашникова, думав не боюся нічого, але під час атаки руки трусилися… Але тут таке діло: стріляєш, бо – або ти їх, або – вони тебе. Відступати немає куди». Сам Володимир Аксьонов із Армянська, що у Криму. Його матір та тітку, із котрими нещодавно розмовляв по телефону, окупація Криму Росією влаштовує. 25-річного Володимира – ні. Тому й воює.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG