Київ – Концепцію дерегуляції ведення бізнесу презентували в Києві. Творці ініціативи стверджують: скасування обмежень та ліквідація кількох державних органів принесе Україні близько 170 мільярдів гривень. Водночас стратегії будуть активно протидіяти ті, хто зацікавлений в корупції. Тому дерегуляція має бути стійким процесом, а не одноразовою акцією, наголошують економісти.
Концепцію дерегуляції ведення бізнесу презентувала група радників міністра економіки. Її ціль – спрощення роботи та зменшення витрат підприємців і підвищення України в міжнародному рейтингу «Doing Business». Зараз же розвиток бізнесу стримують близько 1000 регуляторних обмежень, каже заступник голови Адміністрації президента, голова Національної ради реформ Дмитро Шимків.
«Економіка не в кращому стані, бо її за багато років обплутало багато регулюючих обмежуючих органів, постанов про постанови, регуляторних актів, що регулюють регуляторні акти, 83 регулюючі органи, які намагаються пояснювати, як працювати бізнесу», – зауважує Шимків.
Тому в концепції дерегуляції ведення бізнесу заплановано скорочення кількості ліцензій на 100, а кількості податків до 9. Крім того, з 79 контрольних органів збираються лишити половину. Загальний ефект від запровадження стратегії складе близько 170 мільярдів гривень до 2020 року, стверджують її творці.
Якщо говорити про загально економічні дерегуляційні ініціативи, то ефект для ВВП – близько 86 мільярдів гривень, від скорочення корупції – 64 мільярди гривень, скорочення державних видатків – 24 мільярди гривеньДаніїл Пасько
«Якщо говорити про загально економічні дерегуляційні ініціативи, то ефект для ВВП – близько 86 мільярдів гривень, від скорочення корупції – 64 мільярди гривень, скорочення державних видатків – 24 мільярди гривень. Ця сума приблизно дорівнює всьому золотовалютному запасу НБУ. Можна його подвоїти без всяких кредитів, просто прибравши зайві бар’єри для бізнесу!», – каже керівник команди радників при міністерстві економіки та торгівлі, лідер ініціативи «Професійний уряд» Даніїл Пасько.
Супротив дерегуляції буде величезний?
Водночас, як стверджують фахівці, в ініціативи є сильні супротивники. Це державні органи, які не хочуть втрачати повноваження, чиновники, які не хочуть втрачати роботу, а також корупціонери. Тож, чи спрацює концепція, залежить від позиції громадянського суспільства. Про це в коментарі Радіо Свобода сказав старший економіст аналітичного центру «CASE Україна» Володимир Дубровський. Водночас він наголошує: не можна забувати, що дерегуляція має бути «стійким» процесом, а не одноразовою акцією. Бюрократію треба утримувати від розповзання постійно, каже фахівець.
«Свого часу президент Кучма провів дерегуляцію, і за півроку він побачив, що ті регуляції, які він скасував, були відновлені або навіть стали гіршими. Тоді створили державний комітет із захисту підприємництва, що потім перетворився на комітет з регуляторної політики і підприємництва. Спочатку структура була ефективною, але згодом її поглинула та сама бюрократія і вона втратила зв'язок із справжньою дерегуляцією. Зараз ідеться про перезавантаження цієї структури. Має бути створена більш дієва, незалежна структура, яка на постійній основі, а не просто, як група при Мінекономіки проводила роботу з виявлення того, що заважає бізнесу», – впевнений Дубровський.
Кабінет міністрів України вже постановив утворити Державну регуляторну службу України та ліквідувати попереднє аналогічне відомство. За позитивних прогнозів і ефективної роботи парламенту творці концепції дерегуляції сподіваються впровадити свої 200 перших ініціатив менше ніж за рік.
