Україну змусили вибудовуватися у бойовий порядок, хоча поки що це у неї виходить не вельми добре через об'єктивні й суб'єктивні причини. Як зауважує газета «Голос України», Україна сьогодні фактично розділена, що матиме надскладні політичні й соціальні наслідки не лише для неї, а й для Європи та всього світу. Навіть врегулювання українського питання навряд чи поверне стабільність на європейський континент. Про Україну вже годі й казати – вона приречена на тривалий внутрішній конфлікт. Особливо небезпечним є розповзання зброї, зростання парамілітарних структур, не підведених під юрисдикцію держави. Влада або безсила у цьому плані, або вона цьому потурає. Усе це, на думку дописувача, результат провалу української політичної еліти за увесь пострадянський період. У тому числі й зараз, коли потрібно демонструвати не силу, якої України нині не має, а розум, гнучкість, уміння виробляти і пропонувати політику, якою неможливо було б нехтувати, і яка спиралася б на загальносуспільну підтримку. Сьогодні Україна не має союзників в Росії. А їх потрібно шукати саме там, а не деінде. І вони є насамперед у середовищі українців, наголошує газета.
Кожна війна, як озброєний конфлікт і продовження політики іншими засобами, повинна мати стратегічну мету, констатує газета «День». Наприклад, захоплення чужої території, отримання якихось переваг у торгівлі тощо. Які ж цілі переслідує Путін? Відповідь не така проста, як здається на перший погляд. Внутрішньополітично режим Путіна занепадає. Енергоресурсна голка втрачає гостроту. Видобуток нафти не зростає, більше того, з наступного року почне падати. З газом ситуація не краща. Мілітаризація країни, її неефективна реалізація, об’єктивне зростання витрат на видобуток і експорт енергоресурсів вимагають вживання конкретних заходів із консолідації режиму. За прикладом інших авторитарних правителів Путін звернувся до зовнішньої політики. Про це наголошується в статті «Про цілі Росії у війні з Україною».
У Кремлі розраховують схилити Київ до переписування Конституції і до федералізації країни. Якщо згоду на це буде отримано, Москва не наполягатиме на існуванні «ДНР» та «ЛНР», переконує газета «Україна молода». Видання пише, що Петро Порошенко не може піти на федералізацію України – це дорівнювало би політичному самогубству. Втiм, його посилено підштовхують навіть не просто до федералізації, а до якогось юридичного збоченства, повного правового нонсенсу. Адже ніде у світі, включаючи ту саму Росію, федеральні суб’єкти не наділені правом впливати на зовнішню політику держави. Між тим від «федеративної» України очікується, що кожен регіон буде визначати ставлення до того чи іншого альянсу, який запропонує центральна влада. Простіше кажучи: якщо Донбас проголосує проти вступу України в НАТО, ніякого НАТО не буде. Це саме той сценарій, який розробляє Кремль. За таких умов, угрупування «ДНР» та «ЛНР» зі статусом Придністров’я Путіну не потрібні. Навпаки: схід лишатиметься українським, адже саме в такому статусі він і буде каламутити воду та нищити в зародку всяке позитивне починання, наголошує газета.
Газета «Сегодня» спробувала підрахувати, в яку приблизно суму обійдеться політичним партіям участь у виборчій кампанії до Верховної Ради. За підрахунками видання, лише на два напрямки – польову та медіа-агітації – будуть витрачені суми, що перевищуватимуть 225 мільйонів гривень. За ці гроші можна було б виготовити 45 БТРів, 40 тисяч бронежилетів або встановити 700 ліфтів.
