Політиків і громадян більше лякає сам факт незворотності змін, які сталися на сході України, ніж можливі шляхи завершення конфлікту, стверджує тижневик «Коментарі». Видання пише, що для більшості політиків безпрограшний варіант – закликати до війни всіх українців знаючи, що вся відповідальність ляже на верховного головнокомандувача. А в разі спроби досягти нехай крихкого, але миру – вся відповідальність на головному дипломатові. Війну можна вважати силовим продовженням дипломатії, але помилково вважати дипломатію всього-на-всього прелюдією до «Градів» та «Ураганів». Завдання військового – завдати непоправної шкоди ворогу. Завдання дипломата – знайти рішення, в результаті якого опоненти припинять пряме протистояння. Не факт, що останні домовленості у Мінську задовольнять усі сторони конфлікту, радше, навпаки, кожен почуватиметься у чомусь обмеженим і незадоволеним. Але саме так і влаштоване людське суспільство: кожен поступається частиною своїх інтересів не завжди заради загального виграшу, а й заради того, щоб зменшити загальний програш. Суперечка про майбутнє Донбасу нині тільки переживає хворобливу стадію переходу від суперечки «дипломатів» із «генералами» до суперечки дипломатів один з одним, зазначає газета.
Україні потрібен мир. На даному етапі очевидно, що через пряму агресію Росії військове вирішення конфлікту у вигляді перемоги української армії та силовиків вельми проблематичне. З сепаратистами, навіть за російської підтримки, можна було впоратися. З армією Путіна все зовсім інакше, констатує газета «День». Тож коли українці не можуть поки перемогти на полі бою, варто або отримати перепочинок, або знайти політичне й дипломатичне вирішення конфлікту. На останньому наполягає Європа. Про це ж говорить і перелік чергового пакету санкцій проти Росії. Вони досить серйозні, але розраховані на тривалий період дії. Такого часу в України немає. Знайти політичне вирішення конфлікту практично неможливо, оскільки Росія цього не хоче. Навпаки, її мета полягає в тому, щоб конфлікт був перманентним і тим самим девальвував європейський і євроатлантичний курс України. Якщо почати його реалізовувати й усі сторони на це погодяться, в чому журналісти сумніваються, то вимальовуються три можливі сценарії подальших подій. Про них ідеться у статті, що так і називається «Три сценарії про особливий правовий статус Донбасу».
Результати партійних з’їздів і затверджені ними списки свідчать про ймовірність масштабного повернення до парламенту «старих облич» під прикриттям презентаційних перших п’ятірок – двадцяток, наголошує «Український тиждень». Видання пише, що конфігурація правлячої коаліції в майбутньому парламенті визначатиметься насамперед результатом голосування в одномандатних округах. Спершись на більшість мажоритарників, традиційно зговірливих зі владою, Порошенко цілком може спробувати сформувати більшість у Верховній Раді без обтяжливого залучення союзників з політичних сил, які претендуватимуть на керівництво урядом. Тим часом списки мажоритарників від основних партій нині залишаються переважно невідомими громадськості, хоч саме в них, найімовірніше, ховатиметься основна частина тих, за ким плаче люстрація. Про це йдеться в статті «На круги своя».
