Європейський Союз таки пішов на поступки Росії в частині імплементації угоди з Україною про вільну торгівлю. Запровадження Угоди про асоціацію України з ЄС відбудеться у два етапи: питання юстиції, безпеки, боротьба з корупцією набудуть чинності 1 листопада 2014 року (або поки всі 28 країн-членів ЄС не ратифікують цей документ). А що стосується економічного та фінансового співробітництва, Рада Євросоюзу вирішила відкласти до 2016 року. За словами оглядачів, зараз не найкращий час для європейської економіки розширювати співробітництво зі слабко розвиненими країнами, позаяк ЄС сам перебуває на порозі економічного спаду. Водночас, угода про асоціацію, навіть якщо застосовуватиметься поступово, дає Україні надзвичайні можливості з розвитку, хоча й не передбачає членства в Євросоюзі.
За даними чисельних соціологічних досліджень, довіра пересічних європейців споживачів до економічного курсу ЄС стрімко падає, і зростає очікування інфляції.
Розповідає Мадхур Джха, економіст глобальних ринків, компанія Standard Chartered:
«У єврозоні економічне зростання лишається слабким, є ризик дефляції, і знову таки вплив українсько-російської кризи та інші фактори можуть вплинути на настрої. Європейський Центробанк має робити більше для підтримки європейської економіки».
Щоб вирівняти економічні показники, голова Європейського центробанку Маріо Драгі закликав ключових членів єврозони – зокрема Німеччину – підтримати внутрішній попит. За його словами, це може дати новий імпульс європейській економіці.
Про дотації інших країн мова взагалі не йде. У цих умовах важко говорити про євроінтеграційні амбіції України, каже американський професор політичної економіки Гіларі Аппел.
«За новими правилами, залежно від рівня ВВП, деякі регіони ЄС можуть претендувати на значні субсидії в межах структурного фонду та фонду солідарності. Регіони, де ВВП на душу населення складає менше 75% середнього показника ЄС, можуть розраховувати на кошти цих фондів, щоб скоротити різницю між доходами у різних регіонах».
«У випадку України, кожна область би претендувала на кошти цих фондів, включаючи Київську. Це означає, що прийняти до себе країну із населенням 45 мільйонів, і запропонувати їм діючі правила щодо надання субсидій в ЄС було б надзвичайно дорого», – сказала професорка зі США.
Гіларі Аппел наголошує на важливості Угоди про асоціацію для України. Цей документ після його запровадження відкриє двері європейського ринку для українських експортерів, які не повинні будуть платити митні збори. Водночас Україна, щоб захистити власний ринок, має право у деяких галузях запроваджувати мита на європейські товари, а тому Росії не слід боятися навали європейських продуктів, зазначає експерт.
«Підписання і ратифікація не означає членства в ЄС чи хоча б кандидатства на членство. Підписання цієї Угоди не повинне викликати таку жорстку відповідь і не повинно так сильно нервувати її сусідів».
«Я не думаю, що найближчим часом ми побачимо великий поступ в ЄС з цього питання, незважаючи на велику підтримку і солідарность, які Євросоюз демонструє останнім часом. Можливо, це сигнал миру, натяк на те, що не треба боятися підписання угоди про асоціацію, бо дорога до членства України в ЄС є довгою і непевною», – сказала Гіларі Аппел.
Крім коштовного прийняття України, Гіларі Аппел називає ще кілька причин, які на сьогодні заважають Києву претендувати на членство в ЄС. По-перше, через постійні дотації бідних європейських країн, з 2009 року європейці стабільно виступають проти розширення. Крім того, ЄС не приймає до себе країни, що мають територіальні проблеми, як наприклад, ситуація із Кримом, небажаними в ЄС є також країни без стабільних кордонів.
