Доступність посилання

ТОП новини

Сербія підкоригувала свою історію заради гостя Путіна


Жителі Сербії про візит Путіна
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:06 0:00

Жителі Сербії про візит Путіна

Белград Президент Росії Володимир Путін сьогодні має прибути із візитом до Белграда. Заради гостя Путіна сербська влада вирішила відзначити день визволення Белграда від гітлерівців на чотири дні раніше, ніж сталася ця подія під час Другої світової війни. В рамках урочистостей відбудеться військовий парад, а наступного місяця відкриють пам'ятник російському імператорові Миколі Другому.

Урядовці у Белграді та офіційні пропагандисти патетичним тоном говорять про сербсько-російську дружбу та про спільну боротьбу в минулому. В Сербії після розпаду Югославії Другу світову війну називали громадянською та стверджували, що проти гітлерівських окупантів боролися два рухи: червоний партизанський та сербський націоналістичний. Тепер, згідно з російською офіційною історіографією, сербських націонал-монархістів не згадують.

Газета «Політика» надрукувала спеціальну заяву Володимира Путіна, в якій господар Кремля закликає спільно боротися проти того, що він назвав «героїзацією нацизму та ревізією Другої світової війни». Путін вважає, що « нацизм став узвичаєним явищем в Латвії та інших балтійських країнах». Російський президент зазначив:

Окрему стурбованість викликає ситуація в Україні, де в лютому націоналісти та інші радикальні угруповання провели антиконституційний державний переворот
Володимир Путін

«Окрему стурбованість викликає ситуація в Україні, де в лютому націоналісти та інші радикальні угруповання провели антиконституційний державний переворот». При цьому гість не сказав жодного слова про події в Сербії, яка пережила авторитарний режим Слободана Милошевича, про її демократичний шлях та намір вступити до Євросоюзу.

Засоби масової інформації подають результати опитувань громадської думки, за якими понад 60 відсотків громадян Сербії захоплюються Путіним й вітають поглиблення відносин між двома країнами.

Та не всі поділяють офіційну ейфорію. Колишній міністр оборони Драґан Шутановац каже, що йдеться про ідолопоклонство, а колишній прем'єр-міністр Зоран Живкович зазначає, що візит Путіна слід розглядати в контексті окупації Росією Криму та подій в Україні, а також на тлі євроінтеграції Сербії.

Якщо хочемо стати членом Євросоюзу, ми мусимо запроваджувати політику Євросоюзу
Зоран Живкович

«Якщо хочемо стати членом Євросоюзу, ми мусимо запроваджувати політику Євросоюзу. Ми мали би так поводитися, хоча нас не шантажують й не обумовлюють. А якщо не хочемо до Євросоюзу, то треба ухвалити відповідне рішення», – наголошує Зоран Живкович.

Плюс пам’ятник Миколі Другому

На згадку про давню дружбу до Белграда привезли й пам'ятник імператорові Миколі Другому, який урочисто відкриють у листопаді нинішнього року. Планують, що це зробить патріарх Кирило, голова Російської православної церкви. Останній російський цар, переконують офіційні джерела, був великим другом сербського народу, а його постать в центрі столиці стане символом духовних та культурних зв`язків.
Про ті зв'язки можна і вдень, й уночі дивитися на телебаченні, слухати на радіохвилях, читати в газетах Сербії.

В рамках візиту Путіна до Белграда прибули 150 політичних та культурних діячів, котрі невтомно дають інтерв'ю й подають заяви про близькість, дружбу та спільні прагнення двох народів. Вони не згадують, що в Сербії й Росії живуть також люди інших національностей. Ще 150 росіян прибудуть в складі офіційної делегації.

Є і велика кількість працівників спецслужб, котрі разом із кількома тисячами сербських поліцейських дбатимуть про безпеку глави російської держави.

У ході візиту Путін проведе зустрічі з президентом Томислав Ніколичем та прем'єром Александром Вучичем. Програмою передбачено, що президенти двох країн звернуться до громадян під час військового параду. Візит триватиме загалом шість годин.

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG