Дінара Сетдикова
У Нижньому Новгороді тривають судові розгляди щодо громадського активіста Аркадія Галкера, який мав на санкціонованій акції протесту плакат із зображенням людини, зовні схожої і на Путіна, і на Гітлера. Координатора руху «Громадянський опір» звинувачують у порушенні правил пікетування. У зв’язку із судовим розглядом у Аркадія Галкера вже виникли й інші проблеми.
Координатора руху «Громадянський опір» Аркадія Галкера в особистих бесідах поліцейські попереджали: не потрібно ображати главу держави подібними зображеннями. Однак активіст виходив зі своїм плакатом не тільки на протестні акції у своєму місті, а й взяв участь у Марші миру, який пройшов у Москві у вересні. Районний суд вже розглядав справу Галкера і засудив його до штрафу в розмірі 10 тисяч рублів. Активіст звернувся зі скаргою до обласного суду – там постановили повернути справу в суд нижньої інстанції. Тепер Аркадій Галкер може стати фігурантом ще однієї справи про адміністративне порушення, а на роботі – у виробничо-конструкторському об’єднанні «Теплообмінник» – його скорочують після багатомісячних спроб змусити піти за власним бажанням.
Першу серію пікетів ми провели 2 березня, буквально на наступний день після того, як Рада Федерації дала згоду на застосування військ на території України
Аркадій Галкер: Першу серію одиночних пікетів ми провели 2 березня, буквально на наступний день після того, як Рада Федерації дала згоду на застосування військ на території України. Ми проводили подібні пікети регулярно, щотижня, аж до травня. Плакат з портретом, схожим одночасно на Путіна і Гітлера, спочатку викликав невдоволення, але довго влада не знала, як до цього причепитися. І врешті-решт, коли я був організатором чергового пікету 27 квітня, ще до початку акції ми отримали повідомлення про те, що неприпустимо в перебігу акції порушувати російське законодавство, а на словах сказали, що не можна ображати главу держави. Це були поліцейські, які охороняли безпеку нашої акції, вона була узгоджена. На акції мене затримали, доставили у відділення поліції, де оформили протокол за статтею 20.2, частина 5 «Порушення порядку проведення пікетування».
– Проти Вас виступив поліцейський, якому нібито не сподобався Ваш плакат.
– Так. Але, наскільки мені відомо, замовником було місцеве відділення ФСБ.
– Цей плакат – ваша ідея?
Плакат використовували на всіх антивоєнних акціях, присвячених українській тематиці
– Ідея була моя. Перший раз зробили подібний плакат 9 березня, потім його трошки переробили, і з 16 березня він фактично не змінюється, ми його використовували на всіх антивоєнних акціях, присвячених українській тематиці. На тлі українського прапора напис білими літерами «Путін, геть з України!». І в куточку карикатура на Путіна, якому домалював чубчик і вуса, що роблять його схожим на Гітлера. Цей плакат тримали багато, насправді. Я далеко не єдиний з ним стояв. Але, мабуть, те, що я був автором плаката, зрештою переповнило чашу терпіння наших місцевих правоохоронців, мене вирішили якось приструнити. Зробили це перший раз 27 квітня. Зараз вони намагаються завести проти мене нову справу, нещодавно прислали повідомлення з місцевого відділення поліції про те, що вони порушили проти мене справу про адміністративне правопорушення з приводу пікету 7 вересня. Минуло майже два місяці після цього пікету.
«Марш миру» в Москві: росіяни виступили проти війни Путіна
– У чому конкретно Вас звинувачують?
– Поки, на жаль, не знаю. Мене запрошують прийти у відділок поліції для складання протоколу, знову-таки викликає невдоволення цей плакат. Вони бояться анекдотичного формулювання про вуса Гітлера, і думаю, що будуть чіплятися до чогось іншого.
– Ви були організатором цієї акції чи учасником?
– Я був організатором акції 7 вересня, і до мене претензії будуть пред’являти, скоріше, як до організатора, за частиною 1 статті 20.2.
– А претензій під час самої акції не було ніяких?
– Під час акції не було.
– Вас оштрафували за цей плакат на 10 тисяч рублів. Ви подали скаргу, і справу відправили на перегляд. Чи була експертиза цього плаката?
– Так. Мою справу довго розглядали, мені було призначено штраф. Ми оскаржили в обласному суді. З огляду на те, що там були грубі процесуальні порушення, справу повернули назад на розгляд до районного суду іншому судді. А експертизи, на жаль, не було. Справа в тому, що ми довго думали, чи варто нам замовляти самим експертизу. На жаль, результат передбачуваний, ми очікуємо обвинувального рішення. У випадку, якщо ми будемо замовляти експертизу, нам доведеться оплачувати її зі своїх коштів, а це досить дорого, нам не по кишені.
– Нижегородський правозахисник, Ваш захисник Станіслав Дмитрієвський каже, що в місті ситуація з судами і цивільними правами краща, атмосфера вільніша, а судді часто стають на сторону обвинувачених. Ви координатор руху «Громадянський опір». Чи багато людей приходить на ваші акції?
У нас більш вільна атмосфера, ніж навіть у Москві. Регулярно збираємо на наші акції протесту не менше 15 людей
– Так, як не дивно, існує така нижегородська правова аномалія. Важко це пояснити, але це так – у нас більш вільна атмосфера, ніж навіть у Москві. Навесні в антивоєнних акціях – ми щотижня виходили на пікети – регулярно брало участь до 50 осіб. Зараз кількість учасників дещо спала, але ми регулярно збираємо на наші акції протесту не менше 15 людей. Брали участь у «Марші миру», ми пройшли своєї колоною. Непогано виглядали.
– У Вас почалися проблеми на роботі. Вас вже звільнили офіційно.
Натякати на те, що мені б добре звільнитися за власним бажанням ініціатором виступає місцеве відділення ФСБ, зараз вручено повідомлення, що 15 грудня моя посада скорочується
– Так, після «Маршу миру», як тільки я повернувся, на наступний же день мене стали вичавлювати. Але натякати на те, що мені б добре звільнитися за власним бажанням, стали ще в червні. Наскільки мені відомо, ініціатором цієї справи виступає місцеве відділення ФСБ, воно вимагає від моїх роботодавців, щоб вони від мене позбулися. Але до «Маршу миру» це все було в рамках легкого тиску. Після мого повернення з «Маршу миру» мене фактично вигнали з мого постійного робочого місця, перевели на іншу роботу. Близько двох тижнів намагалися змусити піти за власним бажанням, але коли зрозуміли, що їм це не вдасться, вирішили мене позбутися завдяки скороченню штатів. Мені зараз вручено повідомлення, що 15 грудня моя посада скорочується, відповідно, мене звільняють.
– Що Ви збираєтесь робити?
– Звісно, я буду оскаржувати рішення про звільнення, сподіваюся, що мені це вдасться. Можливо, я займуся правозахисною діяльністю.
– Як Ваші колеги по роботі ставляться до цієї ситуації?
– На жаль, дуже мало людей мене розуміють в цій позиції, особливо щодо української проблеми. Але, на щастя, навіть на роботі у мене є колеги, які поділяють мої погляди, які мене підтримували, не встали на сторону керівництва в спробах мене вичавити, і завдяки їм я досі працюю там.
Оригінал на сайті Російської редакції Радіо Свобода
