Володимир Глод
1 листопада в Мінську відбувся так званий XXXV з’їзд Союзу комуністичних партій – Комуністичної партії Радянського Союзу (СКП-КПРС). Лідер білоруських комуністів Ігор Карпенко зачитав делегатам вітання від президента Білорусі Олександра Лукашенка. Партія неіснуючої держави провела свій з’їзд під гаслом «За новий союз братніх народів». Лідер українських комуністів Петро Симоненко, виступаючи на з’їзді, назвав українську владу «фашистською за формою, олігархічною за змістом та маріонетковою за суттю».
З’їзд комуністів пройшов у новій будівлі Державного музею історії Великої Вітчизняної війни. Керівники комуністичних організацій країн колишнього СРСР встали зі своїх місць, коли в залі зазвучав гімн Радянського Союзу. На сцену, де сиділа президія, були винесені три прапори: «прапор Перемоги», прапор КПРС і державний прапор Республіки Білорусь.
Лідер білоруських комуністів Ігор Карпенко зачитав привітання Олександра Лукашенка, де, між іншим, зазначалося: «Сьогодні ваші партії, як і раніше, відстоюють ідею соціалістичного розвитку, захищають права та інтереси простої людини. Упевнений, що ваші зусилля будуть і надалі спрямовані на боротьбу за справедливість і рівність можливостей, мирне життя, право націй на самовизначення».
Ззовні з’їзд нагадував партійні форуми радянських часів. Але розмах уже інший. Так, відкриваючи форум, Геннадій Зюганов, який із 2001 року керує СКП-КПРС, сказав, що делегатів обрано 119. На останньому справжньому XXVIII з’їзді КПРС, що проходив у 1990 році, делегатів було 4,5 тисячі. Тоді, до речі, в одній президії було більше осіб, ніж 1 листопада у всьому залі.
У суботу в президії не було й одного десятка. Але серед них можна було побачити двох осіб із зірками Героя соціалістичної праці. Це колишні перші секретарі ЦК КПБ – Микола Слюньков і Єфрем Соколов.
Я запитав організаторів, а чому не бачимо ще одного колишнього першого – Анатолія Малофеєва? Мені відповіли: а ми його і не запрошували, він уже припинив активність.
І далі багато що нагадувало колишні комуністичні партійні форуми. Тільки особи вже інші. Тепер вже не Суслов нагороджував Брежнєва, а Карпенко – Зюганова, не Брежнєв Черненка, а Зюганов Симоненка. Хотіли нагородити навіть Міколаса Бурокявічуса – колишнього лідера литовських комуністів, який зараз живе в Москві. Але він на з’їзд не приїхав, і тому партійний знак поваги для нього приймав ще один відомий литовський комуніст Юозас Єрмалавічус.
Були і квіти, і хліб-сіль, і партійні пісні…
Слова «И вновь продолжается бой…» збентежили. Збентежили тому, що у виступах деяких делегатів з’їзду, яких, до речі, Геннадій Зюганов назвав «найстійкішими, чесними і мужніми» борцями за соціалістичні перетворення, звучали нестримані оцінки того, що відбувається зараз в Україні.
Так, сам лідер російських і пострадянських комуністів заявив: «Особливо тривожна ситуація складається зараз в Україні, де наростають явно фашистські тенденції. В Україні комуніст зараз є основним об’єктом як грубих пропагандистських нападів, так і безпосереднього фізичного насильства з боку фашистського прихвосня Бандери. Через шантаж і насильство комуністів не допустили до роботи в українському парламенті. Та й вибори перетворилися на суцільну фальсифікацію і фарс. До Верховної Ради пройшли ніби шість партій, п’ять з яких абсолютно з коричневим відтінком. Я впевнений: комуністи України вистоять. А ми повністю підтримаємо їх у цей суворий час».
Водночас лідер українських комуністів Петро Симоненко під час свого виступу назвав українську владу «фашистською за формою, олігархічною за змістом та маріонетковою за суттю», а нещодавні вибори – інструментом, завдяки якому цей «оліхархо-націоналістичний режим легітимізував та закріпив свою владу», «владу, яка сіє страх, владу, яка тримається виключно на насильстві і яка спирається на збройні загони українських неонацистів («Правий сектор», батальйони «Азов» і «Айдар»), владу, яка абсолютно незалежна від волі та інтересів українського народу, але при цьому повністю підконтрольна Вашингтонові і Брюсселю».
Існує загроза з боку російського імперіалізму. Він, безумовно, пов’язаний з радянською, комуністичною спадщиноюОлексій Янукевич
Загроза демократії на пострадянському просторі з боку комуністів існує, впевнений голова білоруської опозиційної партії БНФ Олексій Янукевич. На думку політика, вона зараз здобула нову форму: «Існує загроза з боку російського імперіалізму. Він, безумовно, пов’язаний з радянською, комуністичною спадщиною. І ті, хто сьогодні, як і раніше, називають себе комуністами і просувають комуністичні ідеї, є частиною так званого «русского мира». Вони підтримують його розширення. І в цьому є небезпека. Вона є в самих ідеях, і в тих людях, які їх просувають. Комунізм більше не здатний залучати широкі маси суспільства. Однак його прихильники, які сьогодні зібралися в Мінську, працюють на відродження радянської імперії. І це і несе небезпеку незалежності Білорусі, і загрожує всім країнам нашого регіону».
Філософ Володимир Подгол вважає, що комунізм, як і раніше, панує на просторах і Білорусі, й Росії: «Та ж сама диктатура збереглася. Тільки відкинули оболонку у вигляді Комуністичної партії і багатомільйонного членства в ній. От і все».
Оригінал на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
