Доступність посилання

ТОП новини

Чому польські євреї солідаризуються з українцями?


Варшава – Попри всі перипетії спільної історії, польські євреї говорять про себе: «ми, поляки». Нині вони, не менш ніж самі поляки, стежать за перебігом подій в Україні. Вони вболівають за долю української незалежності й намагаються всіляко її підтримати. За їхніми словами, нема нічого дивного у тому, що українську державність гаряче підтримують і навіть зі зброєю в руках захищають представники єврейської меншини в Україні. Про це Радіо Свобода розповіли польські інтелектуали єврейського походження.

Одним з учасників Помаранчевої революції 10 років тому був молодий, але вже бородатий хлопець з польським прапором і зіркою Давида. Активіст єврейських організацій Польщі Ян Геберт навіть потрапив на плакат, який закликав поляків підтримувати Україну. Хлопець був серед організаторів польських акцій солідарності з українцями. Тоді польські євреї, разом з іншими поляками, стали поруч із українцями.

Але спершу польські євреї стали поруч із поляками. Це був складний процес. Відомий публіцист, колишній учасник антикомуністичної опозиції колумніст видання Gazeta Wyborcza і батько Яна, Константи Ґеберт нагадує про те, як польські євреї стали частиною польського суспільства, стали жити його настроями.

Не можна покладатися на атворитаризм, навіть доброзичливий

Ґеберт розповідає про те як у міжвоєний період польські євреї покладалися на доброзичлитвого до них, хоч і авторитарного лідера польської держави Юзефа Пілсудського. Проте, каже Ґеберт, коли Пілсудський помер, то євреям довелося почути:: «Помер ваш дідусь, закінчилися ваші часи». І справді, тоді ситуація єврейської меншості у Польщі погіршилася. Тому, говорить Константи Геберт, є великий сенс у тому, щоб євреї захищати демократію, а якщо потрібно, то й зі зброєю в руках.

Ми, у Польщі зробили дещо подібний вибір у 1980-х роках, коли в антикомуністичному підпіллі підтримали польську демократію та польську незалежність
Константи Ґеберт

«Ми, у Польщі зробили дещо подібний вибір у 1980-х роках, коли в антикомуністичному підпіллі підтримали польську демократію та польську незалежність. Попри те, що тоді тривали польські дебати про відповідальність за минуле, а Польща все ще мала у світі такий образ, який сьогодні має Україна, де начебто багато антисемітів. Та ми тоді вирішили, в інтересах євреїв є підтримка процесів демократизації суспільства», – зазначає Константи Ґеберт.

У Польщі після Голокосту, який здебільшого відбувався на польській території, від майже тримільйонної громади залишилися лічені люди. Сьогодні в країні мешкають лише кілька тисяч євреїв. Утім, тема польсько-єврейських стосунків – дуже помітна в суспільних дискусіях, говорить редактор культурологічного часопису Midrasz Пйотр Пазінський. «Є велике зацікавлення історією, культурою польських євреїв, Є відчуття, що люди почали цікавитися, заглиблюватися в ці питання, вони вивчають історію містечок, в яких євреї колись були більшістю. Теперішні мешканці починають задумуватися над тим, що це сьогодні для них означає, яке їхнє ставлення до минулого», – розповів редактор часопису.

Пазінський каже, що сильним поштовхом до інтенсифікації розмов про польсько-єврейські стосунки стала поява наукових досліджень про трагічні події влітку 1941 року в містечку Єдвабне, що на сході Польщі. Як встановили історики, в антиєврейському погромі брало участь місцеве польське населення. Подробиці забутого злочину струсонули громадську думку. Багатьом у Польщі дуже важко було сприйняти той факт, що поляки вбивали своїх єврейських сусідів. Та саме така неприємна правда, каже Пазінський, дозволила полякам і євреям розпочати новий етап у своїх стосунках – без недомовок і перекручувань. Кульмінацією польсько-єврейського діалогу останніх років стало відкриття у Варшаві великого Музею польських євреїв, де, до речі, чимало місця присвячено Україні.

Тільки незначна частина євреїв вірить кремлівській пропаганді

Для багатьох польських євреїв Україна – це частина спільної культурної спадщини. Тому, міркування українських євреїв їм зрозумілі. На думку Константи Ґеберта, підтримка українськими євреями боротьби українців за свою незалежність і за демократичну державу, не є чимось винятковим. За його словами, демократія, яка є корисною для всіх, корисна й для євреїв. Він розмірковує: «Мене не дивує те, що євреї в Україні в переважній своїй більшості підтримали українську незалежність. Це явище яке в Європі повторюється регулярно. Кожного разу, коли якісь народи здобувають свою незалежність, євреї, як правило, стають на їхній бік. Пояснення цього явища досить просте».

Польський публіцист розповідає про суперечки , які тривають у єврейських середовищах різних країн щодо подій в Україні. «З цього приводу в середовищі євреїв триває дуже цікава полеміка. Є частина єврейських середовищ, яка піддається кремлівській пропаганді про те, що в Україні піднімає голову фашизм, тож сучасна «червона армія» мусить захищати євреїв. Проте прихильники таких поглядів – це невелика група, вони базують свої переконання на бородатих стереотипах і упередженнях», – переконаний польський публіцист.

Можливо, рішуча постава українських євреїв, які зі зброєю в руках захищають українську демократію, буде досвідом, який змінює уявлення про євреїв
Константи Ґеберт

На запитання про те, яким чином можна змінювати стереотипні уявлення про євреїв на такі, що відповідають реальній дійсності, Ґеберт не має простої відповіді. Він розмірковує: «Маємо із цим клопіт. Я досить скептичний щодо думки про те, що дебати змінюють погляди. На мою думку, погляди змінює досвід. Ані поляки, ані українці у більшості випадків не мають шансів на позитивний досвід, пов’язаний із євреями, тому що не мають шансів зустріти реального єврея у своєму житті. Можливо, саме рішуча постава українських євреїв, які зі зброєю в руках захищають українську демократію, буде таким досвідом, який змінює уявлення про євреїв».

За словами Ґеберта, антисемітизму немає місця в демократичній державі, як і немає місця жодному іншому прояву расизму. «Якщо можлива дискримінація якоїсь групи, то можлива дискримінація кожної групи. Інакше кажучи, з антисемітизмом варто боротися не тому, що він поганий сам по собі, а тому що він поганий для демократії. Разом із тим, боротьба з антисемітизмом не означає, що є обов’язок любити євреїв, або любити єврейську культуру. Але демократи зобов’язані захищати демократію», – підсумовує Константи Ґеберт.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG