Агресія Росії проти України змушує ЄС змінювати східну політику

Київ – Військова агресія Росії проти України, окупація росіянами Криму і частини територій Донбасу змушують Євросоюз коригувати свою східну політику. Такого коригування потребує також і сама Україна, перед якою одночасно стоять два завдання: відновлення територіальної цілісності та реформи. Якщо ще рік тому у Брюсселі сподівались на позитивний результат від здійснення програми «Східного партнерства», то наразі у столиці ЄС усе частіше говорять про необхідність «східного стримування» Росії. І якщо програма «Східного партнерства», започаткована Польщею і Швецією, передбачала наблизити країни-учасниці до ЄС через підтримку їхніх демократичних реформ, – тепер мова іде про укріплення східного кордону Євросоюзу та про реформи, які зміцнять українську державу.

Оновити програму «Східного партнерства», започатковану у 2008 році Польщею і Швецією, радить для модернізації усієї Східної політики ЄС київський політолог Євген Петренко. На його думку, ця програма за участю усіх шести держав (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, України) має акцентувати увагу на реформуванні сектору безпеки цих держав.

«Східний фланг євроатлантичного союзу нам у даному разі більше підходить для того, щоб розв’язати ситуацію, що пов’язана з бажанням Росії, її керманича самоствердитись», – зазначив Петренко у розмові з Радіо Свобода.

Не лише НАТО, але і Євросоюз турбують подальші спроби Росії дестабілізувати ситуацію у Грузії, Молдові й Україні, які не відмовилися від співпраці з ЄС на користь російських проектів. Окуповані раніше Росією території Молдови (Придністров’я), Грузії (Абхазія і Південна Осетія) і України (Крим і окремі райони Донбасу) – наочна демонстрація згубності політики ЄС щодо замирення Росії. Євросоюз також має перенести свою увагу на підтримці обороноздатності цих трьох країн, вважає професор Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.

Час реформувати насамперед сектори безпеки і зміцнювати обороноздантість. І це стосується і держав, які втратили частину своїх територій через анексію їх Москвою, і самих країн-членів ЄС, вважає експерт.

«Європа справді може стати єдиною від Лісабона до Владивостока під російським чоботом, і Путін справді може стати «об’єднувачем». Тож східна політика Євросоюзу повинна, по-перше, відмовитись від ставлення до східноєвропейських країн як до своїх союзників «другого ґатунку». Поділ на стару і нову Європу має відійти у минуле. А головне, в ЄС мають чітко визначитись, чи вони визнають тоталітарну, агресивну, антиєвропейську політику Путіна – чи вони її не визнають. І якщо її такою визнають, то повинні діяти рішучіше», – наголосив історик у коментарі для Радіо Свобода.

Без допомоги ЄС Україна реформ не здолає?

Проте спільним пріоритетом для країн ЄС безпека східних сусідів ще не стала. Хоча Київ почав отримувати допомогу від окремих держав-членів Євросоюзу. Так, у Києві 24 листопада президенти України і Литви Петро Порошенко і Даля Ґрібаускайте домовились про співпрацю у військово-технічній сфері, включно з підготовкою військових.

«Ми домовились про співпрацю у військово-технічній сфері і про конкретне постачання конкретних елементів озброєння для українських Збройних сил. Це є конкретна демонстрація підтримки у дуже складній ситуації, в якій зараз перебуває Україна через війну, яку агресор розв’язав на Сході України», – заявив президент Петро Порошенко.

Також Литва збільшила до 50 осіб кількість українських військових учасників антитерористичної операції, які проходитимуть реабілітацію в лікарнях країни, додала Грібаускайте.

Незважаючи на безпекові виклики, Брюссель постійно заохочує держави «Східного партнерства» до реформ, наполягаючи на тому, що обороноздатною є лише міцна держава з сильними, некорумпованими інститутами. Водночас ЄС намагається стримувати російське керівництво санкціями, і погрожує Росії новими санкціями, якщо Москва, наприклад, продовжуватиме підтримувати зброєю і людьми сепаратистів на Донбасі.

У сфері реформ Євросоюз збільшив кількість фінансових, технічних і людських ресурсів в Україні. Окрім регулярних грошових вливань в Україну, ЄС надсилає своїх фахівців для допомоги українським партнерам. Як зазначив експерт Інституту світової політики Сергій Солодкий, Євросоюз ще півроку тому створив групу підтримки українських реформ по різних секторах.

Тобто, європейські експерти працюють з українськими колегами по різних напрямках реформування – енергетика, сектор безпеки й оборони, боротьба з корупцією, тощо. Доволі часто ці напрямки тісно пов’язані і переплетені одне з одним, зазначив експерт.

«Візьмемо, наприклад, для наочності справу боротьби з корупцією. Чому попри доволі прогресивне законодавство у цій царині справжньої антикорупційної боротьби не відбувається? Уявімо собі, що спіймають з десяток або з тисячу корупціонерів, але хто їх арештовуватиме? Адже у нас правоохоронна система потребує реформування, оскільки сама по собі є корумпованою. І судова система так само потребує реформування. Тож якщо ми розглядатиме кожен з напрямків реформування, то помітимо, що потрібен комплексний підхід», – зазначив Солодкий у розмові з радіо Свобода.

Перші результати українсько-європейського партнерства позитивні

Як розповів Радіо Свобода голова експертної ради з дотримання прав людини при МВС Євген Захаров, європейські експерти вже почали роботу над реформуванням українських органів правопорядку. Фахівці з країн Євросоюзу розпочали реформу МВС із місцевих органів правопорядку (пілотний проект здійснюється у Хмельницькому) і таких департаментів, як Державна автоінспекція і Управління по боротьбі з економічною злочинністю. За словами Захарова, український уряд підтримав ініціативи відповідними постановами.

«Є така місія Євросоюзу, яка має працювати для реформування системи органів безпеки та органів правопорядку в Україні. Там багато експертів із країн ЄС, понад 30 осіб. Вони насправді тут з липня. Хто ці люди? Це колишні поліцейські, при тому дуже високого рівня. Це фахівці, які займались реформами органів правопорядку – поліції, прокуратури і так далі у багатьох країнах», – повідомив експерт.

А в Інституті політичної освіти відзначили, що завдяки програмам ЄС українці вивчають європейський досвід реформування органів місцевого самоврядування і розвитку місцевих громад.

Назагал, українські експерти говорять, що завдання Східної політики ЄС– розширити зону процвітання і законності в Європі – залишається незмінним. Але нині досягти цих цілей неможливо без створення ще і зони безпеки.