Доступність посилання

Слово прощання. Пам’яті Євгена Сверстюка

Євген Сверстюк
Євген Сверстюк

Ініціативна група «Першого грудня»

Сталося немислиме: відійшов у вічність той, хто не повинен був відходити ніколи. Хто мав бути з нами завжди – бо як же Україна без Євгена Сверстюка?

Чим більше слабшали його фізичні сили, тим більшою моральною опорою він ставав. Він стояв на всіх людських роздоріжжях, щоб вказати на шлях віри: «На цьому шляхові переможеш».

Хай благословенною буде душа тієї скромної волинянки, що першою напоїла свого сина живою водою віри. Через нього вона напоїла мільйони.

Він увібрав у своє серце ледь не всі болі свого народу: кривди національного гніту, лихоліття війни, злочини комуністичного режиму, цинізм з боку пострадянських керівних еліт. І все ж його постать випромінювала любов і закликала до миру.

За свою вірність Правді і незламність Духу він платив дорогою ціною – у тюрмах і карцерах, на етапах і засланні. Його, невинного, гнали конвої і принижували пігмеї. Та він залишався зразком високої гідності, яка не підвладна злу.

І чим більше довкола нього руйнували храми, переслідували за молитву чи паплюжили святині, тим більше Євген Сверстюк розчищав місце для Бога у своїй душі та прокладав стежки до Нього для інших людей.

Він явив Україні високий калібр православʼя. І невтомно редагуючи свою газету «Наша віра», він скромно свідчив, що наріжний камінь таки займе колись належне місце в арці світобудови.

Євген Сверстюк любив Україну, а Україна любила його. Бо з ним, великим, вона сама ставала великою. І таки справді стане великою, якщо вчитається у його книги й прислухається до його моральних максим.

Офіційний некролог за Євгеном Сверстюком не має сенсу: його найбільші здобутки записані не в трудовій книжці, а в людських серцях. А ще не має сенсу тому, що під таким некрологом треба було б підписати більшість українського народу поіменно.

В цю пору прощання наше слово має лише один і найвищий сенс: це слово вдячності. Є щось особливе в тому, що Євген Сверстюк – член Ініціативної групи «Першого грудня» – помер саме 1 грудня. Це ніби його прощальний заповіт.

Дякуємо Тобі, наш високий Друже, за великий дар побратимства! Хай Господь оселить Твою душу там, де спочивають усі праведники української землі. Вічная Тобі памʼять!

Ініціативна група «Першого грудня»

Помер український дисидент Євген Сверстюк

На презентації книги «Шевченко понад часом» у Черкасах, 4 серпня 2012 року
1/8 На презентації книги «Шевченко понад часом» у Черкасах, 4 серпня 2012 року
Кардинал Любомир Гузар та Євген Сверстюк. Національний круглий стіл ініціативи «Першого грудня», Київ, 5 квітня 2012 року 
2/8 Кардинал Любомир Гузар та Євген Сверстюк. Національний круглий стіл ініціативи «Першого грудня», Київ, 5 квітня 2012 року 
Почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький і Євген Сверстюк, Київ, 20 лютого 2013 року
3/8 Почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький і Євген Сверстюк, Київ, 20 лютого 2013 року
День пам'яті жертв Голодомору, Київ, 24 листопада 2012 року
4/8 День пам'яті жертв Голодомору, Київ, 24 листопада 2012 року
Євген Сверстюк та Василь Овсієнко на презентації книги «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів», Київ, 20 серпня 2013 року
5/8 Євген Сверстюк та Василь Овсієнко на презентації книги «Василь Стус: Поет і Громадянин. Книга спогадів та роздумів», Київ, 20 серпня 2013 року
Василь Овсієнко, Людмила Алексєєва, Євген Сверстюк, Київ, травень 2014 року
6/8 Василь Овсієнко, Людмила Алексєєва, Євген Сверстюк, Київ, травень 2014 року
Книга Євгена Сверстюка «На хвилях «Свободи. Короткі есеї» (2004 рік). До книги відомого письменника, філософа, колишнього політв’язня увійшли тексти його есеїв і статей, що транслювалися на хвилях Радіо Свобода упродовж 1968–2004 років, частково були опубліковані на сторінках української періодики.
7/8 Книга Євгена Сверстюка «На хвилях «Свободи. Короткі есеї» (2004 рік). До книги відомого письменника, філософа, колишнього політв’язня увійшли тексти його есеїв і статей, що транслювалися на хвилях Радіо Свобода упродовж 1968–2004 років, частково були опубліковані на сторінках української періодики.
В студії Радіо Свобода, Київ, 3 вересня 2013 року
8/8 В студії Радіо Свобода, Київ, 3 вересня 2013 року
Назад
Вперед

XS
SM
MD
LG