Українські соціальні працівники повинні навчитися працювати із вимушеними переселенцями різних вікових і соціальних груп, а також знаходити підхід незалежно від географічного походження, заявляє координатор проектів ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба.
«Мені здається очевидним, що і переселенці, і ті, хто працюватимуть з ними, потребують професійної допомоги», – додав Верба.
«Одного співчуття недостатньо», – зауважив він на тренінгу із надання психологічної допомоги тим особам, що залишили домівки через конфлікт. Ці навчання для українських соціальних працівників відбулися за участі Міністерства соціальної політики України, ОБСЄ й уряду Німеччини.
Своїм досвідом і практичними порадами щодо постраждалих вимушених переселенців ділились тренери з Америки, Австралії та Данії.
«Після того, як люди бачили війну на власні очі, втратили домівки, їх охоплюватиме безсоння. Вони раз-у-раз згадуватимуть те, що пережили. До таких людей потрібно бути спокійним, пропонувати їм послухати музику, адже у їхніх головах і надалі можуть бути страшні спогади. Вони можуть відмовлятись від будь-яких згадок про минуле. Проте, коли потрібна буде розмова, не відмовити і вислухати», – радить американський тренер Ен Спекхард.
За словами тренерів, щоб бути у змозі допомогти вимушеним біженцям, соціальні працівники повинні вміти надати підтримку в умовах переживання втрати, зокрема знати, як діти сприймають і реагують на травми. Окрім того, важливо розуміти природу посттравматичного стресового розладу.
За даними Мінсоцполітики, станом на 15 грудня на обліку перебуває понад 642 тисячі переселенців з Донбасу і Криму.
