Прогнози, пов’язані зі східними регіонами, – справа вкрай невдячна. Але світло в кінці тунелю ще горить. Як переконують військові експерти тижневика «Коментарі», в зимовий період ескалація конфлікту на Донбасі малоймовірна – саме з військових причин. Є ймовірність, що учасники конфлікту найближчим часом будуть настільки зайняті вирішенням власних соціально-економічних проблем, що сил, часу і ресурсів для протистояння у них просто не залишиться. Це, з іншого боку, не означає, що на Донбасі автоматично встановляться мир і спокій. Адже в збройне протистояння залучено занадто багато рядових учасників, які переслідують різноманітні цілі від побутової помсти до особистого збагачення, багато з них ігнорують і Київ, і керівництво угруповань «ДНР» та «ЛНР». І тут нікуди не дітися: умовою для їх повернення до мирного життя насамперед буде саме економічна ситуація як у регіоні, так і в Україні в цілому. Про це йдеться в статті «Донбас: еквілібристика на межі миру і війни».
Головними викликами 2015-го для українського бізнесу стануть не війна та криза, а податки, стверджує «Дзеркало тижня». Вирішивши залучити до бюджету-2015 на 98 мільярдів гривень більше, ніж 2014-го, уряд зламав через коліно багатьох підприємців, оскільки реалізовувати амбіційні плани з наповнення держскарбниці будуть саме платники податків, а не Кабмін. Бізнесу доведеться віддавати останню сорочку. Податкова реформа істотно підвищила фіскальний тиск, при цьому не спростивши, а ускладнивши адміністрування податків і зборів. Конкретніше видання роз’яснює у статті «Вижити за будь-яку ціну».
Орієнтація на імпорт із Росії вугілля та електроенергії на тлі й досі не подоланої газової та атомної залежності роблять Україну абсолютно беззахисною перед потенційним шантажем Кремля, констатує «Український тиждень». Боротьба різних бізнес-груп і можновладців за ласі шматки на українському енергетичному «недоринку», а тим більше в державних закупівлях – це сумна, але об’єктивна данина реаліям. Справжня проблема полягає не так у тому, що відбувся переділ ринку і маржа, зокрема й корупційна, від постачання імпортного вугілля не одним, а іншим «впливовим людям». А у тому, що внаслідок переділу на цьому етапі посилилася залежність від поставок із підконтрольних Кремлю територій. Про те, як можна виправити ситуацію, йдеться у статті «Нова російська енергетична голка».
Риторика агресії, виправдання використання сили, оспівування людей, задіяних у військових злочинах, – все це стало частиною російського інформаційного простору. Як стверджує дописувач тижневика «Новое время», Кремль зробив у 2014 році рішучий крок від нормальності до варварства. Його наслідки доведеться долати набагато довше, ніж труднощі, породжені бездарною економічною політикою уряду Росії. Війна не виправдовується ні міркуваннями національної безпеки, ні необхідністю розширення території, ні відновленням історичної справедливості, ні етнічними або релігійними факторами. Єдине, що може спонукати людину взяти в руки зброю, – перспектива масового винищення її народу, загроза геноциду. Всі інші територіальні, історичні та політичні питання повинні вирішуватися лише дипломатичними способами. Росія, яка насолоджується військовими авантюрами і пестує культ насильства, не має майбутнього, наголошує автор.
