У листопаді 2014 під час зустрічі з батьками Михайла Жизневського президент України Петро Порошенко посмертно нагородив білоруського захисника Євромайдану званням Героя Небесної Сотні. Тоді ж було відкрито меморіал на місці, де загинув Михайло. Благодійні фонди України, які працюють з сім’ями загиблих і постраждалих на Майдані, допомогли родині Михайла придбати двокімнатну квартиру в Гомелі – до тих пір Жизневські орендували житло.
1. Мріяв бути батюшкою
Виховуючись у православній родині, ще в дитинстві Михайло Жизневський хотів вступити до духовної семінарії. Підлітком отримав на це благословення отця Володимира в Олександро-Невському соборі Гомеля. Збирався відслужити в армії, закінчити семінарію в Жировичах і повернутися в Гомель, щоб служити батюшкою.
2. Поїхав жити до коханої в Україну
У старших класах сильно інтегрувався в лицарський рух. А в 2005 році 17-річним підлітком втік з дому і поїхав до України до дівчини, з якою познайомився в лицарській тусовці.
3. Грав у ляльки
Через незначну різницю у віці Михайло виховувався разом зі своєю старшою сестрою Наталею. Діти росли дуже дружними, грали в одні гри. Як каже мати Михайла Жизневського, син любив грати з ляльками своєї сестри. Батьки цьому не заперечували.
4. Не любив «Рошен»
Улюблені ласощі Михайла – цукерки «Дари Полісся» виробництва фабрики «Спартак». Весь час, коли Мишко був в Україні, він передавав вістки своїй сім’ї, іноді зустрічався з батьком в Києві. Як подарунок з Білорусі завжди просив цукерки «Дари Полісся».
5. Заробив 17 тисяч доларів
Усі 8 років, котрі Михайло прожив в Україні, він не забував про сім’ю, передавав через знайомих вістки і гроші на ліки для матері. Коли у батьків почалися проблеми з житлом, Михайло почав збирати гроші на квартиру для них – працював зварювальником і монтажником вікон. Мати знала, що в квартирі, де жив Михайло, зберігається 17 тисяч доларів, які той зібрав. Після смерті Михайла грошей не знайшли, хоча він точно повідомляв батькам, де вони заховані.
6. Називався ім’ям скандинавського бога
В Україні ніхто не знав справжнього імені Михайла Жизневського. Побоюючись переслідування з боку КДБ, в розмовах він представлявся Олексієм, а в межах УНА-УНСО був відомий як Локі – такий псевдонім вибрав собі на честь одного з богів скандинавської міфології. Знайомі Михайла дізналися його справжнє ім’я та прізвище фактично після його смерті.
7. Бував в Італії
У дитинстві Михайло брав участь в оздоровчих подорожах до Італії, куди запрошували білоруських дітей з чорнобильських регіонів. Після цього за межі Білорусі та України не виїжджав.
8. Портрет Локі буде на поштовій марці
У Києві планують випустити поштову марку з портретом Михайла Жизневського.
9. Хотів розгадати еліксир могутності ведмедиків Гаммі
Як згадує мати, улюблений мультфільм малого Михайла – «Ведмедики Гаммі» – про чарівних ведмежат, які володіли секретом надприродної фізичної сили.
10. Підробляв журналістом
В Україні Михайло був позаштатним кореспондентом газети «Соборна Київщина». В останні тижні життя він збирав відомості для публікацій у цьому виданні.
11. Виріс на історичній літературі і розповідях про війну
У батьків досі зберігається невелика бібліотечка – книги про Івана Грозного, Омеляна Пугачова, Петра Першого, які тато і мама купували маленькому Михайлу. Мабуть, більше за ці книги він любив говорити про війну, яку пережили його бабуся і прабабуся. «Наша родина разом з маленькими дітьми у війну дивом уникнула шибениці. Коли Михайликові було 10 років, він, наслухавшись бабусі, запитував у мене, як зробити, щоб на всій планеті був мир. Не терпів насильства, війни, був дуже спокійний. Ми вчили його поважати і цінувати людей».
12. У Києві з Михайлом прощалися 10 тисяч людей
Панахида за Михайлом Жизневським відбулася 26 січня 2014-го, в день, коли йому виповнилося б 26 років. До Михайлівського собору прийшло понад 10 тисяч осіб, не всі навіть змогли потрапити всередину. Тіло загиблого білоруса несли під вигуки натовпу «Герой!» і «Живе Білорусь!». На кладовищі біля селища Знамя Труда у Гомельському районі невідомі періодично чинять на могилі Михайла Жизневського акти вандалізму, знищують українські прапори та квіти.
Оригінал матеріалу на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
