Брюссель – Додатковий список санкцій проти сепаратистів і тих, хто їх підтримує, ухвалили в понеділок міністри закордонних справ ЄС. Щоправда, з огляду на нові зустрічі, що готуються на політичному рівні для владнання конфлікту, набуття чинності цих санкцій відкладене на наступний понеділок.
«Ми обговорили й ухвалили список із 19 нових імен та 9 установ, на яких будуть накладені візові обмеження та замороження активів», – заявила високий представник ЄС із закордонної та безпекової політики Федеріка Моґеріні.
Водночас, обмежувальні заходи у формі візової заборони та блокування майна набудуть чинності у понеділок, 16 лютого.
На сьогодні у «чорному списку» ЄС, складеному через незаконну анексію Криму та дестабілізуючу поведінку Росії й підтримуваних нею сепаратистів, перебувають 132 особи і 28 установ.
За словами голови європейської дипломатії Моґеріні, «пріоритет номер один наразі – домогтися покращення ситуації в зоні конфлікту».
Йдеться про те, як реалізувати Мінські угоди – Моґеріні
Від законної української влади залежить рішення, до якого моменту можуть вестися переговори щодо кожного з пунктів Мінських угодФедеріка Моґеріні
«Від законної української влади залежить рішення, до якого моменту можуть вестися переговори щодо кожного з пунктів Мінських угод, – каже вона. – Однак, наразі йдеться про заходи, як реалізувати ці угоди, які вже були підписані».
Режим припинення вогню, який має стати початком сталого миру, має бути не лише узгоджений, але й втілений», – додає вона.
Ситуацію в Україні та результати останніх політичних ініціатив для встановлення режиму припинення вогню у четвер також обговорюватимуть лідери держав ЄС на черговому саміті у Брюсселі.
На невдачу нових мінських переговорів слід буде відповісти суворо – Вальстрем
Дещо раніше в понеділок міністр закордонних справ Швеції Марґот Вальстрем зі свого боку закликала Росію негайно припинити відправлення солдатів та танків в Україну.
«Українці мають задекларувати, якої саме допомоги вони потребують. Президент Порошенко дуже обережно заявив, що Україна не потребує більше летальної зброї на даний момент, вона має відстояти своє право на самозахист, потребує більше засобів зв’язку, тощо. Кожна країна сама вирішуватиме, як підтримати українців», – вважає голова шведської дипломатії.
«Європейський шлях вирішення конфлікту на сході України – це політичне вирішення, а не військове. Росія повинна припинити відправляти солдатів і танки в Україну. Ми повинні показати, що ми об’єднані в своїй підтримці України, і допомогти їй досягти успіху, застосовуючи всі наші засоби, включно із санкціями», – заявила Вальстрем, наголосивши, що ЄС має бути готовим запровадити нові санкції. «Якщо перемовини не принесуть успіху, відповідь має бути жорсткою», – каже вона.
Водночас, позиція Литви в реакції на нову ескалацію конфлікту в Україні залишається категоричною. Як каже Лінас Лінкявічус, керівник литовського зовнішньополітичного відомства, «не слід вдаватися до «заспокоєння агресора».
Ми не можемо довіряти жодному слову російського керівництва, це немає сенсу, поки воно не підкріплене діями на місці, де розгортаються подіїЛінас Лінкявічус
«Ми всі сподіваємося домовленостей, дипломатичного вирішення, ніхто не хоче війни. Але ми не можемо довіряти жодному слову російського керівництва, це немає сенсу, поки воно не підкріплене діями на місці, де розгортаються події», – заявив литовський міністр, додаючи, що «поки немає реальних змін, не можливо сподіватися на жодне покращення у відносинах».
На середу в Мінську запланований черговий раунд перемовин щодо врегулювання ситуації на Донбасі за участі президента України Петра Порошенка, президента Франції Франсуа Олланда, федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Росії Володимира Путіна. Однак, проведення зустрічі, на думку європейських дипломатів, може відбутися лише в разі вирішення розбіжностей із низки пунктів, які все ще залишаються «відкритими».
